»Мої улюблені сторінки в романі Євгеній Онєгін "прочитавши роман Олександра Сергійовича Пушкіна "Євгеній Онєгін", я зрозумів те, що мої улюблені сторінки в цьому романі саме ті, при прочитанні яких я відчув бурхливий шквал емоцій, саме ті, на яких чорним по білому написано чуттєве, відкрите, душевне, емоційне і миле лист Тетяни до Онєгіна...лист... дивно, але саме так Тетяна вирішила розповісти Євгену про свої почуття. Так, вона боялася, соромилася... але почуття побороли її сум'яття:Спочатку я мовчати хотіла;повірте: мого сорому не впізнали б ніколи, коли б надію я малахоть рідко, хоч в тиждень разВ селі нашої бачити васЧтоб тільки чути ваші мови,вам слово мовити, і потомВсе думати, думати про одномИ день, і ніч до нової зустрічі.Лист настільки проникливо, настільки пронизане ниточками ніжних почуттів, що відчувається в цьому всьому сильна любов...Тетяна неймовірно любила Онєгіна Можливо, так любила, що усвідомлювала те, що без усіх цих страждань їй би
Объяснение:
»Мої улюблені сторінки в романі Євгеній Онєгін "прочитавши роман Олександра Сергійовича Пушкіна "Євгеній Онєгін", я зрозумів те, що мої улюблені сторінки в цьому романі саме ті, при прочитанні яких я відчув бурхливий шквал емоцій, саме ті, на яких чорним по білому написано чуттєве, відкрите, душевне, емоційне і миле лист Тетяни до Онєгіна...лист... дивно, але саме так Тетяна вирішила розповісти Євгену про свої почуття. Так, вона боялася, соромилася... але почуття побороли її сум'яття:Спочатку я мовчати хотіла;повірте: мого сорому не впізнали б ніколи, коли б надію я малахоть рідко, хоч в тиждень разВ селі нашої бачити васЧтоб тільки чути ваші мови,вам слово мовити, і потомВсе думати, думати про одномИ день, і ніч до нової зустрічі.Лист настільки проникливо, настільки пронизане ниточками ніжних почуттів, що відчувається в цьому всьому сильна любов...Тетяна неймовірно любила Онєгіна Можливо, так любила, що усвідомлювала те, що без усіх цих страждань їй би
Читая роман «Евгений Онегин» трудно выбрать любимые страницы. Мне нравится и описание героев, и природы, и русской жизни, и высмеивание недостатков дворянства. Однако бурю эмоций у меня вызвало смелое письмо Татьяны, в котором она открыто говорила о своих чувствах к Евгению. Несмотря на всю свою скромность и сдержанность, она решилась написать такое письмо, так как чувства одолевали её:
.
.
вот что можешь написать: "Евгений Онегин"- один из самых интереснейших романов, которые я читала. Произведение является своеобразным лирическим дневником поэта, содержащим размышления об особенностях русской жизни, юности, творчестве, искусстве, природе и многом другом. Больше всего мне понравились страницы, на которых Пушкин повествует о встрече Татьяны с Онегиным в саду. Но почему из всего романа я выделила именно эту сцену? Во-первых, Пушкин до последнего не рассказывал нам о том, что чувствовал Онегин к Татьяне после прочтения её письма, тем самым сохраняя интригу.
Відповідь:
Сила волі, працездатність поетеси не може не вражати людину, а тому, коли мені важко, я перечитую вірші Лесі Українки, запитуючи у себе: "А як же їй було? Вона знайшла сили жити і творити — шукай і ти..."
Герої творів Лесі Українки — це мужні люди з великим серцем, сильної волі і незламного духу.
У вірші "Contra sрem sрero" фізично квола, але мужня дівчина роздумує над своїм життям. Вона не бажає коритися долі хворої дівчини, а бажає жити і бути корисною людям, як би важко їй не було:
Я на гору, круту, крем'яную
Буду камінь важкий підіймать.
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
Вражає і поезія "Слово, чому ти не твердая криця?", в якій поетеса створює образ гострого, безжалісного меча, що бореться з ворогами. Її зброя — це поетичне слово, яке піднімає на боротьбу дужих месників, закликає любити свій край і народ. У розумінні Лесі Українки, поет — це патріот своєї землі, який вболіває за долю рідного краю. Це людина, яка своїм поетичним словом бореться проти ворогів свого народу і країни:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Так поряд з мотивами оптимізму, віри в свої власні сили у поетеси з'явилися і утверджуються погляди на мистецтво слова і його роль у суспільному житті:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.
У творах Лесі Українки — любов до народу, до країни:
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
Перегорнена остання сторінка томика віршів... Віршів, які вчать мудрості, добру, патріотизму.
Пояснення: