Сформулировать тезис отвечая на во Как описывается война в повести В. Некрасова "В окопах Сталинграда". Привести пример из текста, подтверждающий ваш тезис.
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Здесь стоит рассматривать Чаадаева не как политического деятеля, а как человека, который оказал большое влияние на А.С.Пушкина в лицейские года. Их судьбы, их схоже. Пушкин возвышает Чаадаева, поскольку тот был ему близок во всех сферах его сознания. Это стремление изображено как сила, которая объединяет автора и Чаадаева, объясняет цель их жизней, и прививает им ощущение духа родины.Наконец, стремление к свободе. Это стремление - сила, которая объединяет автора и Чаадаева, объясняет цель их жизней, и прививает им ощущение духа родины.
В строках об обломках Пушкин предсказывает падение самовластия, монархии. Вот и все:)
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.