Важной чертой "Поучения" Мономаха является его гуманистическая направленность, обращённость к Человеку, его духовному миру, что тесно связано с гуманистическим характером авторского мировоззрения. В начале «Поучения» Мономах дает ряд моральных наставлений: не забывайте Бога, гордости не имейте в сердце и уме, старых людей уважайте, «на войну выйдя, не ленитесь, лжи остерегайтесь, напоите и накормите просящего.. . Убогих не забывайте, подавайте сироте и вдовицу рассудите сами, а не давайте сильным губить человека. Старых чтите, как отца, а молодых, как братьев. Более всего чтите гостя. Не пропустите человека, не приветив его, и доброе слово ему молвите» .
Про роль поезії в житті людини написано багато масивних, глобальних наукових праць, багато інформації дається з цього приводу і в різних літературних довідниках та енциклопедіях. Я можу сказати, що є поезія в моєму житті, грунтуючись лише на моїх власних відчуттях.
Поезія в моєму житті відіграє важливу роль. Для мене поезія – це унікальний вид літератури, більше інших розкриває внутрішній світ людини, адже читаючи вірші, ми звертаємося до почуттів і переживань ліричного героя, ми заглиблюємося в його внутрішній світ, ми бачимо навколишню дійсність його очима.
Поезія, більш наближена до музики, вчить відчувати, переживати, вчить дивитися на світ через душу. Дивуєшся, як в таких невеликих поетичних текстах передано так багато почуттів і думок, часом навіть не просто однієї людини, а цілих поколінь, цілих народів, і світу в цілому.
Поезія унікальна і формою, в якій вона втілена: ритм, рима, розмір, яка надає їй музикальність. Поезію читаєш з особливим почуттям. Вона заворожує, гіпнотизує. Подібно музиці, поезія впливає на людину не ззовні, а зсередини.
Але щоб навчитися розуміти поетичну мову, треба постійно читати вірші, треба вникати в них, треба вчитися вживатися в поетичний текст. Розуміти мову поезії – це праця. Але кожен, хто навчився цьому, пізнає світ на зовсім іншому рівні, у всіх його тонкощах, не просто світ матеріальний, а світ внутрішній.
Объяснение: