ответ:Брати Лев'яче Серце» (швед. Bröderna Lejonhjärta) — казково-пригодницька повість Астрід Ліндгрен, видана восени 1973 року. Головними персонажами сюжету є брати Юнатан і Карл Лейон. Потрапляючи в казкову країну Нангіяла, вони отримують прізвисько "Лев'яче серце" і проходять низку випробувань і пригод, борючись проти тирана Тенгіля і драконихи Катли[⇨]. Повість при цьому допускає подвійне інтерпретування сюжету: як казки - і як історії без казкових елементів.[1] Хоч із тексту неможливо прийти до однозначного висновку про природу Нангіяли, на думку критиків і за твердженням самої авторки, все пов'язане з нею є лише сном чи галюцинацією помираючої дитини[⇨].
Хоча повість, нарівні з іншими творами автора, позиціонується як дитяча книга, багато тем в ній є дуже важкими і темними в порівнянні з жанром в цілому: хвороба і смерть, тиранія і гніт, зрада і повстання. Світлі теми, однак, також сильні: любов братів і почуття обов'язку, вірність і надія, мужність і пацифізм.
Книга викликала широкі дебати і була неоднозначно зустрінута критиками[⇨]. Витримала переклад на багато мов, а у 1977 році світ побачив її екранізацію. У 1990 році вийшов український переклад у збірнику[2]. Повість також багато разів ставилася на сцені і отримала багато престижних літературних премій
Рассказ "Конь с розовой гривой" написан о тяжёлом, голодном, послевоенном времени. Когда я читал этот рассказ, я очень переживал и за маленького мальчика, и за его бабушку - такую мудрую и хорошую. Ведь время было такое - многие умирали от голода. И мне кажется, бабушка преподала своему внуку урок на всю жизнь. Урок в том, что человек всегда отвечает за свои поступки. В том, что надо иметь огромное мужество, чтобы признать свою ложь и раскаяться в ней. И нам понятно, что мальчику очень стыдно за то, что он сделал, но бабушка даёт ему этого пряничного коня с розовой гривой, которого он так хотел.
Объяснение: