Владимир – главный герой романа А.С. Пушкина “Дубровский”. Это молодой человек 23 лет. Особых примет в его внешности не было. Воспитывался Владимир в Кадетском корпусе, а потом поступил в гвардию. Семья Дубровского состояла из одного лишь отца, старого и обедневшего помещика Андрея Гавриловича. Он души не чаял в сыне и старался ему деньгами.
Жизнь Владимира круто поменялась после того, а у отца отобрали имение. Троекуров решил незаконно отсудить деревню Андрея Гавриловича. Старика хватил удар, и вскорости отец Владимира умер.
Дубровский-младший мог пойти двумя путями: смириться со своеволием богачей или стать на путь мести. Именно второй вариант выбрал Владимир. Он стал разбойником, организовал шайку и начал грабить богатых помещиков. Только Троекурова обходил стороной. Ему был уготована другая участь.
Владимир мастерски пробрался в дом Кирилы Петровича. Он притворился учителем и втерся в доверие к Кириле Петровичу и всем домочадцам. Однако месть так и не свершилась. Владимир полюбил Машу Троекурову, поэтому не смог отомстить ее отцу. Дубровский предложил Маше свою и заверил девушку, что сможет всегда ее выручить.
Увы возлюбленную от нежеланного брака с нудным стариком Верейским Владимиру не удалось. Он опоздал, и Машу обвенчали. Трудно представить, что творилось в душе Владимира, когда он услышал от Маши эту страшную весть.
Владимир Дубровский – романтичный герой. Он противопоставляется богатому и сытому обществу самодуров-помещиков, которые играют судьбами людей. Нельзя сказать, что Владимир – это идеал. Но он настоящий и искренний человек, который не захотел мириться с несправедливой судьбой.
НАДЕЮСЬ
Книжки – це вікна, через які виглядає душа” Генрі Бичер
Я дуже полюбляю читати книжки. На мою думку, вони роблять людину кращою, збагачуючи її світогляд та налаштовуючи на правильні моральні орієнтири. Читати книжки – це як ніби відкривати кожен раз нові світи, не виходячи з дому. Серед книжок, що були мною прочитані, є різні жанри: від класичних творів великих митців до сучасного фентезі.
Але, як і в кожного читача, в мене є улюблена книга.
Я захоплююся творчістю Джона Фаулза. Його твори відрізняються глибоким філософським змістом та психологізмом.
Серед усіх його творів хочу виокремити роман “Колекціонер”. Він вразив мене до глибини душі.
За сюжетом, середньостатистичний клерк, Фредерік Клегг, що не відрізняється ні розумом, ні талантами, не цікавиться нічим, окрім колекціонування метеликів закохується в творчу та яскраву Міранду Грей, але не наважується навіть заговорити до неї. Все міняється, коли він виграє велику суму грошей, що дозволяє йому придбати великий будинок за містом з глибоким підвалом.
Клегг викрадає Міранду та утримує її в цьому підвалі, сподіваючись, що врешті решт вона покохає його.
Композиційно твір складається з кількох частин – записів у щоденнику. Перша – від імені Фредерика, друга – від імені Міранди. Автор зображує зіткнення двох світів – посередності та творчості, мистецтва та сірої реальності. Постає також проблема неспроможності кохати.
Фредерік не вміє кохати, він хоче володіти “цікавим експонатом”, який він невзмозі ні зрозуміти, ні відпустити. Він чинить з Мірандою як зі своїим метеликами. Це призводить врешті решт до її смерті.
Найстрашнішим є те, що після смерті Міранди, він спочатку навіть думає про самогубство, але згодом вже полює на нову жертву.
Ця книга змушує замислитись над такими поняттями як кохання, мистецтво, творчість, та застерігає від відсутності саморозвитку, культивуванні посередності та морального занепаду особистості.
Объяснение:
Это произведение мне очень понравилось и глубоко взволновало. Несмотря на то, что в книге изображены ужасные картины жизни, этот рассказ представляет собой истинно гуманное произведение, наполненное болью за страну и человека.