Я прочитала произведение великого А.Пушкина "Станционный смотритель", в котором говорится о взаимоотношениях единственной дочери и ее отца.
Для Самсона Вырина Дуня была смыслом жизни, его светом в окошке, его единственной радостью, и поэтому, когда Дуня легкомысленно сбежала из дома, влюбившись в проезжего дворянина, ее отец не выдержал этого и умер с горя от разлуки с любимой дочерью. Конечно, Дуня потом приходила на его могилу, молила о прощении, но вернуть отца уже не могла. Поражает такая сильная привязанность отца к дочери и такое легкомыслие с ее стороны, ведь отец был стар и не совсем здоров.
Мне не очень понравилось произведение, было жаль старика-отца, и я все время злилась на девушку, которая так плохо поступила с отцом.
Я думаю, основная мысль произведения: за все в жизни надо платить, но иногда самой страшной ценой, ценой смерти близких и дорогих людей.
Здавна прихід весни символізував початок нового життя. Люди влаштовували свято масляниця. Вони вітали весну і проганяли зиму. Дійсно весна несе з собою нове життя і гарний настрій. У холодну зиму люди сидять вдома, звірі зимують в своїх норах, а птахи відлітають в теплі краї. Проте приходить весна і все оживає. Від її приходу стає тепліше і світліше не тільки на вулиці, але і на душі. Люди скучили по теплому і ласкавому сонцю.
Іноді важко ввійти весні в свої володіння. Зима не хоче віддавати свої володіння, Снігова королева ще хоче сидіти на своєму троні. Однак у весни достатньо сил і союзників, щоб по праву зайняти своє місце. Дуже доводиться воювати весні з зимою. Так в теплі дні можуть надійти хмари і початися метелиця. І таке протистояння може тривати до середини квітня. Однак, як би не намагалася зима, сили її покидають, і вона змушена прийняти свою поразку. І вже після цього весна розгуляється. Весняні дощі, теплі дні говорять про те що прийшла весна. Не що не підтверджує це так як перша весняна гроза, після якої, можна сказати з упевненістю, що прийшла весна.