Белый пудель — рассказ Александра Куприна о старом шарманщике, двенадцатилетнем мальчике Сереже и их верном друге пуделе Арто. Впервые издан в 1904 году.
Роследим за тем, как рассказчик увидел своего героя: «По аллее легко шел высокий гардемарин с загорелым спокойным лицом. Прямой черный палаш висел у него на лакированном поясе. Черные ленточки с бронзовыми якорями развевались от тихого ветра. Он был весь в черном. Только яркое золото нашивок оттеняло его строгую форму». Гардемарин мимо, а рассказчик пошел за ним. Гардемарин заметил это и оглянулся, затем оглянулся еще раз. Наконец он остановился и подозвал своего неожиданного спутника. Конечно, он тут же все понял: «Все ясно: он мечтает быть моряком».
Світ зараз перебуває на зламі епох, і частина людей піде далі, а для когось майбутнє…не настане. Про те, що чекає на людство і чому багато хто воліє залишатись у минулому. Зараз відбувається фазовий перехід-це поняття з фізики, і означає дуже рідкісну подію в історії людства, коли повністю змінюється: політика, економіка, культура, релігія, мислення-усе. Кожен фазовий перехід веде до все більшого розшарування. Можна активно йти вперед, вітаючи майбутнє і намагаючись побільше перетягнути звідти теперішнє. Можна зачекати і стати успішним послідовником. Або неуспішним. Результат цього великого розшарування-розшарування на тих, хто перейшов у майбутнє хоч трохи, і тих, хто зовсім не перейшов.
