“Мандри Гулівера” аналіз
Мандри Гулівера – сатирико-фантастична книга Джонатана Свіфта, в якій яскраво і дотепно висміюються людські та суспільні вади.
“Мандри Гулівера” аналіз роману
Повна назва книги : “Мандри до деяких віддалених країн світу в чотирьох частинах: Твір Лемюеля Гулівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів”(англ. Travels into Several Remote Nations of the World, in Four Parts. By Lemuel Gulliver, First a Surgeon, and then a Captain of several Ships).
Рік написання : Перше видання вийшло в 1726–1727 роках у Лондоні. Книга стала класикою етично-політичної сатири, хоча особливо широкою популярністю користуються її скорочені переробки (та екранізації) для дітей.
КОМПОЗИЦІЯ РОМАНУ “МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА”
Роман розділено на чотири частини:
“Подорож до ліліпутів”. “Подорож до велетнів “. “Подорож на літаючому острові “. “Подорож до країни розумних коней”.
Всі чотири частини націлені на дослідження суспільства, образу Держави, взаємовідносин людини і держави.
Проблеми роману “Мандри Гулівера”:
– відносини влади і народу; – державний устрій; – боротьба політичних партій; – яким повинен бути правитель; – загарбницькі війни і претензії на світове панування; – про виховання дітей; – про моральне і духовне життя суспільства
Показуючи вади суспільства Дж. Свіфт, переслідував мету – змусити людей замислитися над собою, своїми вчинками, почуттями, характером.
Так, говорит, подходит к ней бабушка и просит хлебушка. Ну, Оксана отвечает, что, мол, нету, бабушка. Та оглядела её и ещё настойчивей просит «хоть что-нибудь»... А у Окси ну ничего не было... Она говорила, что если бы что было при себе - обязательно бы отдала, рефлекторно, так сказать.
Короче, Окса разворачивается, говоря, что у неё действительно ничего нет... Так та её за руку хвать! Оксана не испугалась, а тока отдёрнула руку... вроде больно бабке не было... с её слов: та вдруг завыла нечеловеческим голосом, вроде как собака ...на четвереньки и очень-очень быстро поскакала в сторону посёлка. Сестра ещё 30 секунд смотрела ей вслед, как завороженная, а потом пошла в палату... Как она говорила, даже не испугалась. Ей странно было.
Ещё она говорила что в тот момент собаки ужасно лаяли возле больницы и в посёлке... так громко, что просто уши закладывало, но близко к больнице не подходили. А потом я узнала от подруги что в том посёлке Ведьма в эту ночь умерла, и она мучилась просто ужасно, так как никому не могла передать своё бремя