Є книги, безумовну першість яких ніхто не буде заперечувати. Древні, вони пройшли крізь віки й до сьогодні мають свій вплив на життя людей. У першу трійку таких книг входять Веди, Біблія й Коран — ті три наріжні камені світової літератури, на яких вона побудувала свій храм. Ці твори беруть початок у сивій давнині, у глибинах якої потонули всілякі відомості про їх творців, і тепер, у відповідь на питання, кому саме належить честь їх написання, створено безліч легенд. Щодо змісту цих книг, то кожна з них у своїй особливій, притаманній лише їй формі розповідає про устрій світу та його рушійні сили; викладає той морально-етичний кодекс, якому мають слідувати народи, серед яких ці книги виникли.
З впевненістю можна сказати, що серед нашого народу найбільшу популярність з вищезазначеної трійки має Біблія — книга, що розкрита для всіх. Усі люди різні, зі своїми вподобаннями й захопленнями, які дуже часто замість того, щоб об'єднувати, навпаки роз'єднують людей, створюючи між ними перепони. Але піднімаючись на більш високий рівень і залишаючи у стороні те, що розділяє нас, ми бачимо, наскільки ми схожі й близькі. Відчути це нам не в останню чергу до така книга, як Біблія. Вона несе у собі сказання, суть яких є близькою та рідною для всіх людей. До того ж, її сюжети настільки міцно ввійшли в наше життя, що іноді, почувши, прочитавши чи побачивши дещо, ми не зразу ж розуміємо, Що ці мотиви взяті з Біблії. Навіть відкинувши релігійну сторону питання (адже не всі відносять себе до християн), не можна не зазначити того, що в країнах Європи, Північної та Південної Америки та в інших куточках земної кулі та людина, яка не знайома з біблійними легендами, не може назвати себе ерудованою та освіченою особою. Адже величезна частина світового мистецтва нерозривно пов'язана з Біблією, її легендами і сказаннями. До цієї частини належать не тільки собори, церкви, фрески на їх стінах. Хіба може людина, не знайома з «Книгою», належно оцінити блюз? А пояснити походження таких афористичних фраз, епітетів, порівнянь, як «Ноєв ковчег», «голуб миру», «жінка Лота», «Содом і Гоморра», «блажен хто вірує», «соломонова мудрість», «змій-спокусник» і безлічі інших? А повною мірою зрозуміти красу «Давида» і «Мойсея» Мікеланджело, мадонн Рафаеля та Леонардо Да Вінчі, фресок Джотто, Гірландайо та багатьох інших митців різних областей і сфер, які черпали натхнення з вічного джерела Біблії? Відповіддю буде категоричне «ні».
Так само можна висловитись на користь тих же Вед і Корану, що відповідно до культур, серед яких і для яких вони створювались, мають той же самий вплив на людей, як і Біблія. І неважливо, як саме ми ставимось до них: як до Священних писань і слова Божого чи просто як до Великих Книг, що впливають на розвиток людства. Важливе те значення, яке вони мають для народів світу; та мудрість, яку вони несуть у собі; ті знання, які вони розкривають кожному, хто звернеться до їх сторінок; важливі ті світло й любов, які мільйони людей беруть із їх невичерпних глибин.
Началось всё с того, что дружба Дубровского и Троекурова закончилась судом. Троекуров подкупил суд, чтобы отобрать имение Кистенёвку у Дубровских. А. Дубровский не смог вынести такого предательства и сошёл с ума. Когда старый Дубровский заболел, крепостная вызвала его сына Владимира письмом и тот приехал. Умер же старый Дубровский после того, как Троекуров приехал в Кистенёвку ( это уже после суда). А. Дубровский увидел Троекурова и сердце его не выдержало, его хватил удар и он умер на руках у сына
Веди, Біблія, Коран
Найстародавніші книги
Є книги, безумовну першість яких ніхто не буде заперечувати. Древні, вони пройшли крізь віки й до сьогодні мають свій вплив на життя людей. У першу трійку таких книг входять Веди, Біблія й Коран — ті три наріжні камені світової літератури, на яких вона побудувала свій храм. Ці твори беруть початок у сивій давнині, у глибинах якої потонули всілякі відомості про їх творців, і тепер, у відповідь на питання, кому саме належить честь їх написання, створено безліч легенд. Щодо змісту цих книг, то кожна з них у своїй особливій, притаманній лише їй формі розповідає про устрій світу та його рушійні сили; викладає той морально-етичний кодекс, якому мають слідувати народи, серед яких ці книги виникли.
З впевненістю можна сказати, що серед нашого народу найбільшу популярність з вищезазначеної трійки має Біблія — книга, що розкрита для всіх. Усі люди різні, зі своїми вподобаннями й захопленнями, які дуже часто замість того, щоб об'єднувати, навпаки роз'єднують людей, створюючи між ними перепони. Але піднімаючись на більш високий рівень і залишаючи у стороні те, що розділяє нас, ми бачимо, наскільки ми схожі й близькі. Відчути це нам не в останню чергу до така книга, як Біблія. Вона несе у собі сказання, суть яких є близькою та рідною для всіх людей. До того ж, її сюжети настільки міцно ввійшли в наше життя, що іноді, почувши, прочитавши чи побачивши дещо, ми не зразу ж розуміємо, Що ці мотиви взяті з Біблії. Навіть відкинувши релігійну сторону питання (адже не всі відносять себе до християн), не можна не зазначити того, що в країнах Європи, Північної та Південної Америки та в інших куточках земної кулі та людина, яка не знайома з біблійними легендами, не може назвати себе ерудованою та освіченою особою. Адже величезна частина світового мистецтва нерозривно пов'язана з Біблією, її легендами і сказаннями. До цієї частини належать не тільки собори, церкви, фрески на їх стінах. Хіба може людина, не знайома з «Книгою», належно оцінити блюз? А пояснити походження таких афористичних фраз, епітетів, порівнянь, як «Ноєв ковчег», «голуб миру», «жінка Лота», «Содом і Гоморра», «блажен хто вірує», «соломонова мудрість», «змій-спокусник» і безлічі інших? А повною мірою зрозуміти красу «Давида» і «Мойсея» Мікеланджело, мадонн Рафаеля та Леонардо Да Вінчі, фресок Джотто, Гірландайо та багатьох інших митців різних областей і сфер, які черпали натхнення з вічного джерела Біблії? Відповіддю буде категоричне «ні».
Так само можна висловитись на користь тих же Вед і Корану, що відповідно до культур, серед яких і для яких вони створювались, мають той же самий вплив на людей, як і Біблія. І неважливо, як саме ми ставимось до них: як до Священних писань і слова Божого чи просто як до Великих Книг, що впливають на розвиток людства. Важливе те значення, яке вони мають для народів світу; та мудрість, яку вони несуть у собі; ті знання, які вони розкривають кожному, хто звернеться до їх сторінок; важливі ті світло й любов, які мільйони людей беруть із їх невичерпних глибин.