П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами їх поведінки. У байках можна зустріти ледарів, бездарних "талантів", невихованих "розумників", людей із спотвореною мораллю та духовністю. Скільки байок — стільки й тем! Особисто мені дуже подобаються байки з циклу "Езопівські усмішки", в яких події античного часу неначе перемістилися на нашу українську землю.
Інколи героями байок поета стають окремі речі ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києві", "Руськомовний депутат" та інші). Їх не можна читати без сміху, але сміх цей — не заради сміху, бо ним Глазовий карає суспільні вади. Він хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативні явища сучасного життя, за є разом з ним поглузувати над ними і зробити власний висновок.
Пушкин в своей сказочной поэме Руслан и Людмила, показал своим читателям настолько успешное управление событиями в претворении в жизнь некоторый заколдованный и мифический мир, который вызвать острые чувства, как чуда, так и героизма. Это, в результате вызывает у читателей истинное наслаждение. Главный смысл поэмы заключен в победе добра: злые деспотические силы, мешающие счастью и любви, терпят поражение. Светлое начало жизни побеждает темное и мрачное. Главный герой поэмы, Руслан, великодушен, храбр, чувствителен, решим, верен любви своей, чести и добродетели, но вспыльчив и нетерпелив. Он напоминает Ахиллеса. Руслан похож на русского богатыря: добрый, верный в любви, смелый и отважный. Всюду, где это возможно, он борется со злом. Поэтому он мой любимый герой.
П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами їх поведінки. У байках можна зустріти ледарів, бездарних "талантів", невихованих "розумників", людей із спотвореною мораллю та духовністю. Скільки байок — стільки й тем! Особисто мені дуже подобаються байки з циклу "Езопівські усмішки", в яких події античного часу неначе перемістилися на нашу українську землю.
Інколи героями байок поета стають окремі речі ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києві", "Руськомовний депутат" та інші). Їх не можна читати без сміху, але сміх цей — не заради сміху, бо ним Глазовий карає суспільні вади. Він хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативні явища сучасного життя, за є разом з ним поглузувати над ними і зробити власний висновок.