Відповідь:Феномен великого русского святого Сергия Радонежского, день памяти которого мы отмечаем восьмого октября, - в полной победе над страхом и величайшей внутренней свободе. В победе над любым земным страхом и в невероятной внутренней свободе от всего, что тревожит, не дает нам быть радостными в нашей обычной земной жизни. При этом святой победитель ни в коей мере не был борцом в привычном понимании - борцом "с язвами общества" или хотя бы просто с несовершенством жизни. Больше того, он не был даже обличителем, как другие святые монахи, например, основатель Киево-Печерской лавры Феодосий. Но внутренняя свобода - результат победы над страхом, у святого была так велика, внутренняя гармония и радостное восприятие бытия были в нем настолько сильны, что это не только покоряло самых властительных современников скромного монаха, но и простиралось через толщу веков, порождая сонм последователей. Кстати, не в одной России.
Пояснення:
Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.
Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.
Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).
Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.
Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.
Вороння символізує смерть.
Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.
Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.
Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.
Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.
Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.
В основу книги були покладені реальні історичні події, що відбулися в Росії з 1917-го по 1944-ий рік. Твір відкривається промовою старого призового кнура Ватажка (прототип – Ленін), який закликає тварин (робітників і селян) на боротьбу з людством (панівним класом). Другий розділ розповідає про підпільну боротьбу, стихійне повстання голодних звірів проти містера Джонса (прототип – Микола II) і перетворення «Панського двору» (Російської Імперії) в «Скотний двір» (СРСР)