Улюблений багатьма письменник двадцятого століття Михайло Булгаков є, по своїй суті, містичним автором, так як він часто пророкував в своїх творах. В іронічній повісті «Собаче серце» автор дав волю уяві, думаючи, що твір ніколи не буде надруковано. У своєму творі Булгаков відкрито показав до чого можуть привести наслідки революції.
Письменник гостро показує державний і соціальний устрій двадцятих років. У першій частині повісті автор показує досить симпатичного пса Шарика, який незаслужено страждає від злих людей навколо. Песик досить розумний і не позбавлений розуму. Наприклад, він любить письменника графа Толстого, а злих людей ненавидить. Шарик розсудливо міркує і розділяє такі поняття як:
«товариш»;
«громадянин»;
«пан».
Потім Булгаков вводить читача в життя відомого професора Пилипа Пилиповича Преображенського і доктора Борменталя. Вони яскраві представники інтелігенції, які, згідно з автором, живуть виключно морально.
Після експерименту з пересадки гіпофіза, професор Преображенський з бездомного пса Шарика і загиблого в шинкарській бійці чоловіка робить нову людину, якій в подальшому дають ім’я Поліграф Поліграфович Шариков.
Але нова істота проявляє далеко не почуття сина до професора. Новоспечений Шариков поступово стаючи людиною, вказує професору на суспільну нерівність. Михайло Опанасович Булгаков у повісті протиставляє Шарикова і Преображенського. Новий світ і старий. Але Шариков у нього – це не просто пролетар, це швидше за все ті нероби, які стали на чолі революції, бажаючи відкусити свій шматок від чужого.
Головним учителем Шарикова стає Швондер.
Незважаючи на всі зусилля професора і доктора Борменталя, Шариков слухає одного Швондера, який, в свою чергу, робить все, щоб підопічного направити на шлях загибелі, катастрофи. Булгаков не тільки іронізував, але і показав до чого може привести влада тих, хто був «ніким», а потім став «всім». Адже програма, спрямована на рівність кожного члена суспільства дозволяла взяти і поділити все порівну.
У повісті забавно показується, як Швондер безуспішно (так як у Професора виявився значний покровитель) намагався розселити у семикімнатній квартирі своїх «товаришів», а на питання Преображенського, де він повинен вживати їжу, нехитро відповідає, що в їдальні.
Объяснение:
привет вот это для тебя выберай
Объяснение:
1) Место, занимаемое героем в произведении
2) общественное семейное положение героя; обстановка в которой живёт герой
3) манера держаться, внешность, особенности костюма
4) речь героя
5) поступки, особенности поведения, деятельность, влияние на окружающих
6) понимание героем целей жизни, его основние интересы
7) чувства героя, его отношение к другим действующим лицам
8) отношение других действующих лиц к герою
9) отношение автора к герою и значение образа героя в раскрытии идеи произведения
Сашка вызывает уважение к себе своей добротой, гуманностью. Война не искалечила его душу, не обезличила его. Удивительно огромное чувство ответственности за все, даже за то, за что он не мог отвечать. Стыдно ему было перед немцем за никудышную оборону, за ребят, которых не похоронили: он старался вести пленного так, чтоб не видел тот наших убитых и не захороненных бойцов, а когда натыкались на них, стыдно было Сашке, словно он в чем-то виновен. Сашка жалеет немца, не представляет, как сможет нарушить данное ему слово. “Цена человеческой жизни не умалилась в его сознании”. И не выполнить приказ комбата тоже невозможно. Сашка ведет пленного немца на расстрел, изо всех сил тянет время, и автор растягивает их путь, заставляя читателя переживать: чем же это кончиться? Приближается комбат, и Сашка не опускает перед ним взгляд, чувствуя свою правоту. “И отвернул глаза капитан”, отменил свое приказание. Сашка же испытывает необыкновенное облегчение, видит, будто впервые и “церкву разрушенную”, и
“синеющий бор за полем, и нешибко голубое небо” и думает: “коли живой останется, то из всего, им на передке пережитого, будет для него случай этот самым памятным, самым незабывным… ”
Характер Сашки – открытие Кондратьева. Пытливый ум и жизнестойкость и деятельная доброта, скромность и чувство собственного достоинства – все это соединилось в цельном характере героя. Кондратьев открыл характер человека из народной гущи, сформированный своим временем и воплотивший лучшие черты этого времени. «История Сашки - это история человека, показавшегося в самое трудное время в самом трудном месте на самой трудной должности – солдатской» . «…Не прочитай я «Сашку» , мне чего-то не хватало бы не в литературе, а на в жизни. Вместе с ним у меня появился еще один друг, полюбившийся мне человек» , - писал К. Симонов.
И вот что удивительно. Обстановка окопа, фронта, постоянной опасности рождается у героев Кондратьева чувство жизни, а значит, фронтовой дружбы, братства, человечности, доброты.
В Сашке Кондратьева воплотились самые лучшие черты народного мировосприятия: мужество, ум, бодрость духа в самых критических положениях, выносливость, трудолюбие, гуманизм и глубочайшая вера в победу.
Объяснение