ответ: Образ головного героя в оповіданні Е. По "Золотий жук"
Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя.
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу. Я побачив, що він добре освічений і наділений незвичайними здібностями, але разом з тим він заражений мізантропією і страждає від хворобливого стану розуму, поринаючи поперемінно то у захват, то в похмурість".
1)“вот наконец и нева - …” (матушка)“если хочешь сыскать восток, то встань глазами на … - в правой руке получишь искомое” (север)боязнь, которой “набрались” генералы во время пути “от бурь да ветров разных” (страх)день торжества, когда “дары всех стран назначили себе как бы рандеву” (праздник)как автор называет судно, дно которого мужик устлал лебяжьим пухом? (лодочка)”происшествие, которого не запомнят даже …, тем более что в осетре был опознан частный пристав б.” (старожилы)“зашёл генерал в лес – а там рябчики свищут, … токуют, зайцы бегают” (тетерева)“ кто тот …, который над нами такую шутку сыграл” (злодей)специалист, от которого один из генералов слышал, что “ человек может долгое время своими собственными соками питаться” (доктор)
Мы жили недалеко от Вавилона. Были мы хлебопашцами. Однажды с моей семьей случилось большое несчастье, была сильная засуха и весь урожай погиб. Мы обратились к жрецу бога Мардука. Но он соглашался нам только за вознаграждение. У нас же ничего не было. Нам пришлось обратиться за к одному из самых богатых жителей селения. Он согласился нам и дал в долг зерна. Мы были от голодной смерти. Но долг необходимо было возвращать. В следующем году мы наконец то получили свой урожай и пришли, чтобы вернуть долг. Однако человек, который нам одалживал зерно, сказал, что мы принесли только треть долга. Он потребовал вернуть остальное, чего мы сделать не могли. В итоге мой сын и моя жена вынуждены были стать рабами и отрабатывать долг. Я всячески старался, работал день и ночь на полях, чтобы уплатить налоги, оставить на посев на нужды хозяйства и вернуть хоть что-то в счет долга. Через год я и моя семья вновь были вместе. Мы благодарны нашему царю Хаммурапи за его справедливые законы.
ответ: Образ головного героя в оповіданні Е. По "Золотий жук"
Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя.
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу. Я побачив, що він добре освічений і наділений незвичайними здібностями, але разом з тим він заражений мізантропією і страждає від хворобливого стану розуму, поринаючи поперемінно то у захват, то в похмурість".
Объяснение:
Надо прочитать