У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Аналіз твору
Рід літератури: лірика.
Вид лірики: громадянська.
Тема твору: оспівування свободи як найвищої цінності; возвеличення Б. Хмельницького як “отця вольності”.
Віршовий розмір: дактиль.
Розберімо вірш Г. Сковороди за художніми засобами.
De Libertate*
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє? – – риторичні питання
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото. – – антитеза
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою! – риторичне звертання
*Про свободу (лат.).