Художник нарисовал Толстого, как и он любил изображать, как он есть, без всяких прикрас. Мы и видим писателя в простой одежде, сидящего на стуле. На картине не изображено ничего лишнего. Выбраны темные, но в то же время спокойные, приятные тона.
Взгляд писателя говорит и о его простоте и о силе его мысли, духа. Эти глаза будто все пережили и все , в них мудрость и спокойствие великого писателя.
Мое впечатление от картины.
Картина мне лучше представить себе Л. Толстого. Я вижу как величие и простота слились в одном человеке.
Ниже
Объяснение:
Цей вірш відображає стан осінньої природи і одночасно внутрішній станліричного героя. Як змінюються пори року, так змінюється і людина, її почуття і настрої.
Осінь - час переоцінки того, що минуло, і підготовки до чогось нового, невідомого. Також присутній образ годин, які відраховують миті життя.
Ліричний герой занурюється в дитячі спогади, але через хвилину він знову опиняється віч-на-віч з осінньою нудьгою.
У кожній строфі вірша змінюється мелодія і настрій. Якщо в перших двох частинах смуток переривають бій годинника і поглиблення в спогади, то втретьому уповільнений ритм ускоряеют пориви вітру.
Мертвим листом осіннього листопаду стає душа ліричного героя, якапотрапила під владу фатальності долі.
Осінь зображується не як пору року, а як хандра, втома, втрата чогось прекрасного, наближення смерті.
худ.засоби Епітети- неголосні млосні пісні, с трун осінніх, мрій дитинних, полі млистім Метафори - серце тобі топлять в журбі, линуть думки в давні роки Гіпербола - вихровий вир . крутить, жене, носить мене