его усталым глазам, привыкшим к городской пыли, к известке и к громадным, теснящим и давящим домам. »
***
«. я вас обеих отведу к Вам, потому что Вам однИм нельзя по улицам; у нас в Петербурге на этот счет» (Разумихин сестре и матери Раскольникова)
***
«. все эти петербургские иностранцы, то есть, главное, немцы, которые к нам откудова-то приезжают, все глупее нас. » (Катерина Ивановна Мармеладова о Петербурге)
***
«. в таких частях города, где нет ни садов, ни фонтанов, где грязь и вонь, и всякая гадость. Тут ему вспомнились его собственные прогулки по Сенной, и он на минуту очнулся.»
***
«. а где тут воздухом-то дышать? Здесь и на улицах, как в комнатах без форточек. Господи, что за город. »
***
«Было часов восемь, солнце заходило. Духота стояла прежняя; но с жадностью дохнул он этого вонючего, пыльного, зараженного городом воздуха. »
***
Многие небогатые жители Петербурга селятся в больших многоквартирных домах (что-то вроде «коммуналок»).. Так, семья Мармеладовых и господин Лебезятников снимаю жилье в «доходном доме» Амалии Ивановны Липпевехзель.
***
«. (как и часто устраивается в таких домах, где много фабричных, артельных, извозчиков и проч.). »
***
На жаль, ані за життя, ані відразу ж по смерті драматурга не було написано жодного його життєпису. Тож не дивно, що в біографії Шекспіра зустрічаємо чимало слів з відтінком гіпотетичності й непевності: "вірогідно", "ймовірно", "можливо", "схоже, що", "з огляду на звичну для тих часів практику, можна припустити" та ін. Навіть дата його народження достеменно невідома: вона встановлена за датою хрещення (26 квітня 1564 року), яка зафіксована у книзі парафіяльної церкви Св. Трійці провінційного містечка Стретфорд-на Ейвоні. Оскільки в ті часи дитину зазвичай хрестили третього дня, то днем народження великого драматурга прийнято вважати 23 квітня. Така дата цілком влаштовує англійців з огляду на її знаковість: цей день є днем Св. Георгія – покровителя Англії, тож символічно, що великий національний поет народився у день національного свята.
Объяснение: