1. Тема свободи в ліриці Пушкіна і Лермонтова займає одне з провідних місць. У творах, присвячених цій темі, Пушкін і Лермонтов ставлять питання: якими духовними рисами повинен бути наділений герой, яка роль свободи у суспільстві, в чому сутність свободи, яким повинно бути ставлення героя до свободи, в чому полягають його заслуги перед суспільством. Обидва поети переконані в тому, що необхідною умовою творчості є свобода. Лермонтов, так само як і Пушкін, бачить завдання поета в тому, щоб своїм мистецтвом служити людям, суспільству.
2. Лермонтов бачить призначення поезії в тому, щоб вона пробуджувала в людях любов до батьківщини, прагнення до свободи.
3. Одна з провідних тем лірики Лермонтова - тема ненависті до самодержавства. Героїчним початком його боротьби із самодержавством був вірш "Смерть Поета", написаний із щиросердечним болем і гнівом. Саме він сповістив про появу нового поета, спадкоємця великого Пушкіна.
Велике місце у творчості Лермонтова займає тема інертності молодого покоління. Багато молодих людей стали байдужими до всього, "зайвими людьми". Вірш "Дума" - це суд над його поколінням.
Чимале місце в ліриці Лермонтова займає тема про призначення поета й поезії. Один із кращих віршів на цю тему - "Поет" і "Пророк".
Глибокий смуток і тривога, тема одиноцтва звучать у багатьох віршах Лермонтова: "Виходжу один я на дорогу...", "Дубовий листок відірвався від гілки рідної...", "Хмари", "Стрімчак".
Затих водоем - хоть картину пиши,
Шутливо шуршали в тиши камыши,
И там, где блестела вода как слюда,
Застыл поплавок — ни туда, ни сюда...
Правее чуток, где смыкались кусты,
Удил старичок, восклицая: «Ух-ты!
И эхо лениво качала вода,
А дед все выкрикивал : «Вот это да!"
Насаживал хлеб я, цеплял червяка,
В рыбалке хотел превзойти старика.
Однако, стоял и стоял поплавок,
Никто поплавок в глубину не волок.
Я нервы не мог успокоить никак,
Лягушке небрежно отвесил пинка,
Представив, как дед, бородою тряся,
Опять достает из воды карася!
«Ну, радуйся клеву, везучий дедок! -
Бурчал я, в рюкзак убирая садок,
А мне караси объявили бойкот!
Такую рыбалку и кот не поймет...»
Проследовал гордо я мимо куста,
Как будто бы ноша моя не пуста...
И так, невзначай, рыболова спросил:
«Добычлива ловля? Клюют караси?»
«Совсем не клюет — улыбнулся старик,
Но пруд живописный какой, посмотри!
Ну, как не кричать от такой красоты?!
Люблю на заре порыбачить. А ты?»
Он так неотразимо обаятелен,
слывёт в делах третейским рефери.
Его считают другом и приятелем
две сотни человек. А то и три.
Он с физиками дружен и с поэтами,
умён, непритязателен и мил,
монетой и советами
по мере сил. Весьма немалых сил.
Он пребывает чистым, отутюженным,
веселым и задорным, словно птах,
желанным гостем будучи за ужином
в квартирах самых разных и домах.
И лишь ночами, если занеможется,
он занят тем, что душеньке милей:
мошенничество. Рэкет. Скотоложество.
Поджог. Грабёж. Подделка векселей.