М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
alexmad2001
alexmad2001
04.11.2022 07:08 •  Литература

Максим горький "детство"как происходит знакомство Алёши с семьёй матери?расскажите о впечатлениях мальчика.​

👇
Ответ:
romakirill1999
romakirill1999
04.11.2022

Объяснение:

С первых дней в доме деда Алеша замечал, что его родственники угрюмые, жадные, самолюбивые. Мальчик сразу же не полюбил деда, который показался ему злым и даже немного жестоким. Также Алеше не понравились его дядья. В доме деда жил слепой мастер Григорий, он был уже старый. Часто дядья с сыновьями подшучивали над ним, насмехаясь над его слепотой. Они шутки ради могли обидеть мастера и спокойно смотреть, как он, превозмогая боль, смирялся с этим. Алеша был не таким. Он понимал Григория, жалел его и никогда не участвовал в этих “свинцовых мерзостях”, он не принимал таких шуток. Мальчик иногда говорил с мастером, хотя тот был не очень разговорчив. Алеша редко выходил на улицу, потому что встречал там ребят, которые только и говорили о драках в его доме и всегда находили повод посмеяться над мальчиком, из-за чего он всегда с ними дрался. А в следующий раз его уже не пускали за ворота. До того как Алеша стал жить в доме деда, он никогда не видел, чтобы детей били. Но здесь сам мальчик стал относиться к числу тех, кого за любую провинность били. Дед наказывал таким всех детей в доме. Поначалу мальчик сопротивлялся, пытался доказывать деду, что тот не прав, но вскоре смирился и с этим. После таких наказаний он несколько раз болел. Очень обижало Алешу также и то, что дед бил бабушку, когда считал, что та лезет не в свое дело. Он не раз говорил своему деду об этом, но тот злился еще больше. Среди родных у Алеши остался только один близкий ему и любимый человек — это бабушка. После смерти отца она заняла в душе Алеши его место, а когда уехала мать, она одна давала мальчику ту любовь и ласку, которую в детстве он не получал от отца и матери. Бабушка всегда рассказывала мальчику разные истории, сказки и стихи, она давала ему хорошие советы, к которым тот всегда прислушивался. Алеша был добрым мальчиком. Он сочувствовал обиженным, обездоленным людям, а среди злых старался найти хороших и искренних. Мальчик тянулся к людям и каким-то неведомым чувством понимал, какой человек добрый, а какой злой. За время жизни с дедом и бабушкой Алеша повстречал только несколько по-настоящему добрых, открытых людей. Те, к кому он был больше всех привязан, — это Цыганок и Хорошее Дело. Этих двух людей он вспоминал очень часто. В представлении мальчика Цыганок был сказочным героем, а Хорошее Дело всегда давал ценные советы, которые впоследствии Алеше

4,5(22 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
omarova06
omarova06
04.11.2022

Вообщем. Писатель по своему увидел некоторые характерные процессы современной ему действительности, вывел под слепящий свет сатиры галерею персонажей, породивших нарицательное понятие "Зощенковский герой" показывали с юмором.

В сатирических рассказах автора отсутствуют эффектные прикмы заострения авторской мысли. Они как правило лишены и острокомедийной интриги.

Круг действующих в сатирических произведениях Зощенко лиц предельно сужен, нет образа толпы, массы, зримо или незримо присутствующего в юмористических новеллах. Темп развития сюжета замедлен и персонажи лишены того динанизма, который отличает героев других произведений писателя.

Герои этих рассказов менее грубы и неотесаны, чем в юмористических новеллах. Автора интересует прежде всего духовный мир, система мышления внешне культурного, но тем более отвратительногл по существу мещаннина. Как ни странно, но в сатирических рассказах писателя почти отсутствуют шаржированные, гротескные ситуации, меньше комического и совсем нет весёлого.

4,4(40 оценок)
Ответ:
WiBBaki
WiBBaki
04.11.2022
В історії Закарпаття переломними стали 1944–1946 роки. За той невеликий проміжок часу спресувалися події, які докорінно змінили подальшу долю краю: 1944 рік – визволення його від німецько-фа- шистських загарбників (28 жовтня), робота І з’їзду Народних комітетів (26 листопада), який проголосив утворення Закарпатської України і прийняв Маніфест про її возз’єднання з Україною, що й було юридич- но оформлено Договором, підписаним 29 червня 1945 р. у Москві між СРСР і Чехословаччиною, і, нарешті, утворення Закарпатської області 22 січня 1946 р. в складі Української РСР. Так, раз і назавжди було розв’язане завдання історичної ваги – Закарпаття ввійшло до складу Української РСР. Нова влада розпочала докорінні зміни у всіх сферах життя.
Зазначений період привернув пильну увагу дослідників, і на сьогодні в розпорядженні читача є значна кількість літератури. Однак вона написана в період тоталітарного режиму в СРСР, де свідомо замовчувалися одні факти і вирячувалися інші. Тому поста- ла потреба об’єктивно і всебічно оцінити суспільно-політичне, соціально-економічне, культурно-освітнє життя краю. Воно і стало предметом дослідження у монографії доцента В. Міщанина.
Автору треба віддати належне у ґрунтовному аналізі в першому розділі історіографії теми, починаючи з оцінки публікації Ф. П. Шев- ченка 1950 р. Особливо слід відзначити введення в науковий обіг значної кількості нових джерел і не тільки з Державного архіву Закар- патської області (ДАЗО), а й загальнодержавних архівів (ЦДАГО України). На їх основі написаний другий розділ монографії: "Визво- лення і возз’єднання Закарпаття". Тут автор наголошує, що в цей час віковічні прагнення населення краю збіглися з імперськими устремліннями Радянського Союзу, чим його керівництво скориста- лось в повною мірою.

260
Literature and Culture of Polissya No 90. Series "History Research" No 9
Але, як справедливо зазначає автор монографії, "саме тоді в регіоні політично-примусовими методами місцевими комуністами і центральними компартійно-державними органами СРСР і УРСР розгорнулося цілеспрямоване насадження радянської моделі полі- тичних і соціально-економічних відносин, господарювання і адміні- стративно-директивного управління. Розпочалася руйнація вікових традицій, культури і моральних і духовних цінностей краян, їхня пролетаризація і маргіналізація".
Правильно наголошується на тому, що вже перші роки суспільно- політичного життя при радянській владі закарпатцям запам’яталися арештами працівниками військової контррозвідки "СМЕРШ" керівни- ків та діячів Карпатської України, репресіями у вигляді депортацій представників німецької та угорської нацменшин краю, що стало одним із перших проявів радянізації.
Вказує В. Міщанин і на недовірливе ставлення більшовиків до місцевих комуністів, коли більша частина членів КПЧ не була перереєстрована членами ВКП(б).
У новоствореній області центральна влада організувала сус- пільно-політичне життя, яке цілком базувалося на засадах політики Комуністичної партії, яка, в свою чергу, через партійні організації взяла під жорсткий контроль всі сфери життя. У своїй монографії, на основі численних матеріалів архівних джерел, доц. В. Міщанин вказує на особливості кадрових призначень в Закарпатській області, проведення комуністами виборів до Верховної Ради СРСР, УРСР та до місцевих рад, інші адміністративні та організаційні заходи.
Радянські історики вміли маніпулювати матеріалами статистики, зокрема, про ріст промислового розвитку краю. Промисловість За- карпаття за першу повоєнну п’ятирічку дійсно відновилася, і, навіть більше, з’являються нові галузі промисловості – меблева і лісохімічна. Не можна замовчувати той факт, що за короткий час область була вкрита сіткою промислових підприємств. Разом з тим справедливо підкреслюється, що командно-адміністративна форма управління підірвала їх виробничу потужність. Але в роботі доц. В. Міщанин своїм завданням не ставить самий розвиток промисловості, він ба- чить його у контексті радянізації краю. Тобто політика влади (НРЗУ, УРСР, СРСР) у розвитку індустрії, впровадженні нових виробничих відносин, встановлення радянської системи господарювання тощо. Він вказує, що розвиток індустрії здійснювався, в першу чергу, шляхом напруження сил робітництва і обмеження його політичних прав. Воно, на відміну від чехословацького періоду, вже не могло й

Література та культура Полісся No 90. Серія "Історичні науки" No 9 261
подумати про свободу слова, страйки чи демонстрації, спрямовані на розширення своїх прав.
Те ж можемо сказати і про аналіз автором аграрної політики комуністів у краї. Класичний підхід радянської історіографії полягав приблизно у такому її формулюванні: із визволенням Закарпаття НРЗУ здійснила земельну реформу, у результаті якої тисячі селян отримали землю.
4,6(76 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ