Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною. новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей. наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду. у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть. постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом. талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду. проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".
Сравнительная характеристика кирибеевича и калашникова до боя..Опозорил семью нашу честную Злой опричник царский Кирибеевич; А такой обиды не стерпеть душе Да не вынести сердцу молодецкому. Буду насмерть биться, до последних сил... Купец Калашников не смог вынести обиды. И сошлись они на кулачный бой. Ни те, кто пришли на Москва-реку «разгуляться, потешиться», ни сам грозный царь Иван Васильевич не знали истинной причины цоединка. Ни купец, ни опричник не открыли всей правды перед царем, потому что честь свою каждый должен защищать сам. И в этот момент они выглядят как противники равные и достойные. Нравственная правда на стороне Калашникова. Он в поэме — носитель народных представлений о морали, о долге и справедливости. Поэтому еще до поединка «Кирибеевич побледнел в лице, как осенний снег; Бойки очи его затуманились...» Богатырь-опричник, превосходящий силой своего соперника, признал его моральное право на победу. Достойное поведение купца, жизнью заплатившего за семейную тайну, вызывает похвалу царя за «ответ по совести». Таково же и народное мнение. Гусляры поют славу народному герою за мужество, смелость, за то, что защитил свою честь и достоинство. Оба героя Лермонтова, при всей разности их характеров и поступков, воплощают черты русского национального характера: богатырскую силу и молодецкую удаль, верность долгу и традициям постоять за себя и свою честь. Поэма заставляет задуматься о многих вопросах, важных во все времена: о судьбе и правах человеческой личности, о чести, о свободе и ее границах, о причинах произвола и насилия и о противостоять им.
Объяснение:
я не знаю что там ты задали не во