Любов до ближнього - це те, чому нас вчать с засомого дитинства. І зачастіш ми бачимо її у тому, як відносяться до нас та інших наші батьки, або у книжках, фільмах і т.д.
Любові нас повчають навіть дитячі казки. Чи не раз, читаючи казки Братів Грім, або Шарля Перо, ми бачимо що їх герої добрі та люблять усіх - це лише перша сходинка у тому, як ми бачимо любов до ближніх з боку. А пізніше, коли ми виростаємо та переходимо на більш серйозну літературу, ми бачимо цю любов вже у інших героях. "Пурпурові вітрила", де Ассоль кохала і свого батька, і того, до кого належало її серце. Або тіж самі "Ромео та Джульєтта", що показували своє кохання, незважаючи на те що їх сім'ї ворожблять.
І чому ж тоді нас іноді змушують читати дорослі? Бо вони хочуть показати, що любов можна знайти не тільки у сериалах або Інстаграмі, а й у тих старих та покритих пилом книгах, що колись читала мама
1. В чужой город, к чужим людям2. Моя мамочка3. Клетчатая дама4. Семейство Икониных. — Первые невзгоды5. Разбитая ваза. Тетя Нелли и дядя Мишель6. Горбунья. — Новый враг7. Страшная комната. Черная птица8. В гимназии. Неприятная встреча. Я — гимназистка9. Травля. Японка. Единица10. Филька пропал. Меня хотят наказать11. Маленький друг и ливерная колбаса12. Сюрприз. Фискалка. Робинзон и его Пятница13. Яшку травят. Изменница. Графиня Симолинь14. Моя жизнь. Дядина ласка. Драка15. Бал. Снова Нюрочка16. Неожиданная встреча. Мазурка. Нюрочка отличилась17. Происшествие. Чужая вина18. Раскаяние19. Ужасная новость. Я справедливо заслуживаю наказания20. Наказанная. В путь-дорогу. Потерянная записка21. Под шум ветра и свист метелицы22. Назад! Волки. Сон про царевну Снежинку23. Сон переходит в действительность24. Мое счастье.
Любов до ближнього - це те, чому нас вчать с засомого дитинства. І зачастіш ми бачимо її у тому, як відносяться до нас та інших наші батьки, або у книжках, фільмах і т.д.
Любові нас повчають навіть дитячі казки. Чи не раз, читаючи казки Братів Грім, або Шарля Перо, ми бачимо що їх герої добрі та люблять усіх - це лише перша сходинка у тому, як ми бачимо любов до ближніх з боку. А пізніше, коли ми виростаємо та переходимо на більш серйозну літературу, ми бачимо цю любов вже у інших героях. "Пурпурові вітрила", де Ассоль кохала і свого батька, і того, до кого належало її серце. Або тіж самі "Ромео та Джульєтта", що показували своє кохання, незважаючи на те що їх сім'ї ворожблять.
І чому ж тоді нас іноді змушують читати дорослі? Бо вони хочуть показати, що любов можна знайти не тільки у сериалах або Інстаграмі, а й у тих старих та покритих пилом книгах, що колись читала мама