Особливо Леся Украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. Тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i “слухала весну”, яка ïй “багато говорила”, спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï.
Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику. Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Вміння ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт.
Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.
"Стояла я і слухала весну.
Весна мені багато говорила.
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла."
Ці рядки свідчать про те, що лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом.
В первый день осени я увидел (а) через окно прекрасный жёлтый пейзаж. Через окно виднелись люди, которые чистили газон от жёлтых листов деревьев. Через некоторое время я позвонил(а) своему другу(подруге), чтобы прогуляться в парку. В парку гуляли дети которые игрались листочками от деревьев. Когда мы гуляли мы ещё видели зелёные деревья, но на следующей день они стали как остальные. Мое мнение каждое врем'я года по своему интересное, лето - теплое, красочное, зима - холодная, белая, каждое врем'я года по своему интересное.
Каждый год осень плавно входит в свои права. Она еще издали дает о себе знать. На огородах люди собирают урожай картофеля и других овощей и фруктов. Разводят костры, сжигая все ненужное. И дымок от костра и есть предзнаменование наступающей осени. На огородах пустеет. В нашем селе осень - самая любимая и самая тяжелая пора. Осенью надо работать в саду, на огороде. И в то же время, столько радости от собранного урожая и вкусных плодов, что принесла земля. Недалеко от нашего села есть огромный лес. Осенью он особенно красивый. Желтые, красные, зеленые листья складываются в одну, красивую картину. Я очень люблю осень за ее богатства и красоту.
Жанр: пейзажна лірика
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча
Художні засоби
уособлення
метафора
синтаксичні засоби
інверсія.
Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.
Особливо Леся Украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. Тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i “слухала весну”, яка ïй “багато говорила”, спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï.
Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику. Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Вміння ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт.
Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.
"Стояла я і слухала весну.
Весна мені багато говорила.
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла."
Ці рядки свідчать про те, що лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом.