Объяснение:
Герасим был крепостным и вынужден выполнять
все приказы и капризы свой госпожи.
Рабское беспрекословное подчинение было у него в крови.
Однако и совсем смириться с потерей собаки он не мог
поэтому ушел в деревню где и жил бобылем.
Он только в самом конце понял, насколько зависимым
делает его привязанность.
Барыня постепенно отбирала все, что было дорого Герасиму.
Она отняла у него любимую деревню, а ведь он -
крестьянин, настоящий крестьянин.
Не оставила ему привычную и любимую работу; любимую
Татьяну, выдала замуж за пьяницу Капитона.
Поэтому не мог он оставить Муму и бояться, что ее
снова выкрадут, увезут далеко, не мог Герасим отдать
врагам на муки любимое существо.
Вот почему Герасим утопил Муму.
Он находился в капкане своей любви, пока у него была в
душе теплая привязанность к Муму.
Как то так)
Погрузившись в свои размышления, Чичиков не заметил, что въехал в деревню. В деревне Плюшкина окна в домах были без стёкол, хлеб — сырой и заплесневелый, сады — заброшены. Нигде не было видно результатов человеческого труда. Около дома Плюшкина было много строений, обросших зелёной плесенью
Чичикова встретила ключница. Барина не оказалось дома, ключница пригласила Чичикова в покои. В комнатах было нагромождено множество вещей, в кучах нельзя было понять что именно там лежит, всё было в пыли. По виду комнаты нельзя сказать, что здесь обитал живой человек.
В покои вошёл согнутый человек, небритый, в застиранном халате. Лицо не представляло ничего особенного. Если бы Чичиков встретил этого человека на улице, то подал ему милостыню.
Этим человеком оказался сам помещик. Было время, когда Плюшкин был бережливым хозяином, а его дом был полон жизни. Теперь же сильные чувства не отражались в глазах старика, однако лоб выдавал недюжинный ум. Жена Плюшкина умерла, дочь сбежала с военным, сын уехал в город, а младшая дочь умерла. В доме стало пусто. Гости заглядывали к Плюшкину редко, а видеть сбежавшую дочь, которая иногда просила у отца денег, Плюшкин видеть не желал. Помещик сам завёл разговор об умерших крестьянах, потому что был рад избавиться от мёртвых душ, хотя через время в его взгляде появилась подозрительноно
Объяснение:
Чичиков отказывался от угощений, находясь под впечатлением от грязной посуды. Плюшкин решил торговаться, манипулируя своим бедственным положением. Чичиков купил у него 78 душ, заставив Плюшкина написать расписку. После сделки Чичиков, как и прежде, поспешил уехать. Плюшкин запер за гостем ворота, обошёл свои владения, кладовые и кухню, а после думал как же поблагодарить Чичикова.
У восьмому класі ми вивчили багато творів, які заставили кожного з нас задуматися над певними моральними аспектами. Деякі з них актуальні й сьогодні.
Священні книги людства – Біблія, індійські Веди, Коран – у пошані людей певних віросповідань, їхні життєві дороговкази.
Християнські притчі про «», «» та інші піднімають різні морально-духовні питання, вчать жити за Божими заповідями.
Трагедія Евкліда «Прометей закутий» розповідає про титана, котрий за свою віддану до та служіння людям був жорстоко приречений на муки. Проблематика твору актуальна сьогодні, адже в наш нелегкий час українські воїни служать своєму народові, теж готові до самопожертви, багато з них повертаються каліками. Волонтери самовіддано допомагають захисникам, слабим та немічним.
Троянський кінь поем «Ілліада» та «Одісей» Гомера назавжди залишився знаком підступності та хитрості.
У творах давньогрецького елегійного поета Тіртея звучить тема захисту батьківщини. Вона завжди актуальна в сумний час, коли насувається загроза небезпеки.
Тепер мені стала відома палка лірика давньогрецької поетеси Сапфо про кохання та давнє сприйняття ідеалу жіночої краси. Її гімни, оди та святкові пісні, напевно, надихнули не одного майстра поетичного слова.
Персько-таджицький поет, мислитель, учений Омар Хайяма своїми філософськими чотиривіршами заставляє замислюватися, розмірковувати ігати, дискутувати про людину – найдосконалішу істоту на Землі. Його творчість спонукає подумати про швидкоплинність часу та життя, місце та слід людини у ньому.
Французи вважають національним героєм Роланда. Героїчний епос «Пісня про Роланда» перекладена на багато мов, мелодійно звучить у опері «Роланд з Ронсево». Для них він назавжди залишиться правдолюбцем, патріотом, ідеальним воїном.
Епоха Відродження багата творчістю Шекспіра. Його сонети про величне й вічне почуття та щастя чи страждання, яке воно приносить. Ромео і Джульєтта з однойменної трагедії стали вічним образом палкого й чистого кохання, що перемагає ворожнечу та ненависть.
Ще один вічний образ Дон Кіхота – символ відірваності від реального світу. Безкорисливий мрійник слідує за мрією, здійснює небачені подвиги, які є примарними, бо вони не приносять користі іншим. Сучасними дон кіотами сьогодні можна назвати людей, що занадто захоплюються комп'ютерними іграми, уникають живого спілкування.
Вірш «Галерник» Луїса де Гонгора-і-Арагонте побудований, як і вся його творчість, на разючих контрастах. На мій погляд, цей невеликий вірш закликає не падати духом, зберігати надію на краще. Як і море, що омиває береги рідної батьківщини, тепер несе страждання галернику, хоч колись було втіхою гарного щасливого життя. І в думках єдине побажання невільникові – не зневіритись, щоб знову стати вільним.
Окремі твори Джона Донна перекладені відомими поетами на мою рідну мову. Сонет «Щоб мучить мене…» закликає людину не пристосовуватися до обставин, а завжди залишатися самою собою з високими моральними якостями.
Цікавою та повчальною є комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич». Бо і сьогодні можна зустріти журденів, котрі за гроші прагнуть здобути владу. Люб'язні та доброзичливі на перший погляд доранти насправді виявляються авантюристами і шахраями. Тільки клеонти, котрі наділені моральними чеснотами, є по-справжньому шляхетними людьми.
Повість-притча «Чайка Джонатан Лівінгстон» Баха протиставляє одвічні категорії: батьки та діти, невігластво й жага до знань, злість та любов, зграя та індивідуальність, вигнання й обрання, смерть та воскресіння. Перемога духовних цінностей серед матеріального буття – це те, що робить людину особистістю, стає стимулом до творчості.
Про навчання в сучасній початковій школі, непрості стосунки дітей та батьків, учителя й учня, однокласників йдеться в романі Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи». Бути добрим, розуміти іншого, співпереживати, бути доброзичливим закликає читача авторка, щоб мав вільними крила ангел-охоронець кожного з нас.
Твори, які ми вивчили під час навчального року, дуже різні. Вони допомагають пізнавати літературне мистецтво різних епох, вчать слідувати моральним цінностям, спонукають до глибоких роздумів.