кінець XVII - початок XIX ст.
У добу Просвітництва у літературі відбувався пошук нових сфер ів відображення, який поряд із вірогідністю утвердив арсенал інших засобів, вбираючи фантастику. Все було щедро здобрене дидактизмом, що мав донести до читача певну суспільно значущу ідею. Протягом усього розвитку Просвітництва у центрі міркувань його ідеологів находилось поняття «розум». Задача освічення народу, яку ставили перед собою просвітителі, вимагала уважного ставлення к питання виховання й освіти. Звідси — сильне дидактичне начало, що проявляється не лише в наукових трактатах, а й у літературі. Просвітницький рух, маючи спільні основні принципи, розвивався в різних країнах не однаково. Становлення Просвітництва в кожній державі було пов’язане з її політичними, соціальними та економічними умовами, а також із національними особливостями.
Объяснение:
1.Жених (1825)
Сказка о попе и о работнике его Балде (1830)
Сказка о медведихе (1830—1831)
Сказка о царе Салтане, о сыне его славном и могучем богатыре князе Гвидоне Салтановиче и о прекрасной царевне лебеди (1831)
Сказка о рыбаке и рыбке (1833)
Сказка о мёртвой царевне и семи богатырях (1833)
Сказка о золотом петушке (1834)