Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності.
Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка «Пісня про рушник». Ця поезія — це сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю.
У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому «росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї». Цей рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і найсвятішої для кожної людини — образом матері.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала…
У творі образ матері — це символ чистоти і любові, це образ матері-берегині, яка дала нам життя, мудро формувала наші почуття, творила людину.
Объяснение:
Образ русского солдата Василия Теркина в поэме "Василий Теркин" Твардовского - один из самых ярких образов в русской литературе XX века.
В этой статье представлен образ русского солдата Василия Теркина в поэме "Василий Теркин" в цитатах из текста, описание внешности и характера в цитатах, материалы для сочинения.
Сам Твардовский дал очень точное и краткое описание своего персонажа в поэме "Василий Теркин":
"...Словом, Тёркин, тот, который
На войне лихой солдат,
На гулянке гость не лишний,
На работе – хоть куда…" (поэма "Василий Теркин", глава "От автора" после главы "Теркин-Теркин)