Про повість Вольтера "Простак" Повість “Простак“ була написана Вольтером у 1767 р. Дія повісті "Простак" повністю розгорталася у Франції, хоча головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території Європи.Незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість. Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми, опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її. Ідейний зміст повісті Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації). В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають". Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів). Головна сюжетна лінія — історія кохання Простака і юної вродливої Сент-Ів. Спочатку події відбувалися в Нижній Бретані, в пріораті Гірської богоматері. Своїми наївними, але влучними судженнями Гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів. У другій половині твору Простак, відзначившись у битві з англійцями, що напали на узбережжя, вирушив в Париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".Всі можновладці, до яких звертався Простак, а за ним і Сент-Ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. Все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. Тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.Вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.Твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи Климента XIV орден не був розпущений зовсім.
1.Классицизм и сентиментализм – это… Б. литературные направления.
2. В русской литературе представителем (-ями) классицизма был(и): А. Н.М. Карамзин. В. М.В. Ломоносов.
3. Что из перечисленного не является чертой классицизма? В. Приоритет чувства над разумом.
4. Открытие и разработка какого классицистического жанра в русской литературе 18 века принадлежит М.В. Ломоносову? А. Ода.
5. Найди «третье лишнее» в тематике «Оды на день восшествия… Елисаветы Петровны 1747 г.» М.В. Ломоносова. Б. Величие Творца.
6. Определи жанр произведения Д.И. Фонвизина «Недоросль». В. Комедия.
7. Действие в «Недоросле» происходит в: В. Поместье Простаковых.
8. Определи конфликт «Недоросля». Б. Стародум, Правдин, Милон – Простакова, Скотинин, Митрофан.
9. Найди «третье лишнее» в тематике «Недоросля». А. Борьба с самодержавием.
10. Определи жанр главного произведения жизни А.Н. Радищева. Б. Путешествие.
11. Эпиграф к книге А.Н. Радищева «Путешествие из Петербурга в Москву» - это… В. символическое обозначение крепостничества.
12. Найди «третье лишнее» в тематике «Путешествия…» А.Н. Радищева. А. Прославление самодержавия.
13. Что из перечисленного не является чертой сентиментализма? Б. Патриотическая тематика.
14. Найди «третье лишнее» в названиях литературных жанров сентиментализма. А. Басня.
15. Какая фраза повести Н.М. Карамзина «Бедная Лиза» наиболее точно определяет идею произведения? Б. «…и крестьянки любить умеют!»
16. Вставь пропущенную фамилию в высказывание В.Г. Белинского: «К чему ни обратись в нашей литературе – всему начало положено Карамзиным.: журналистике, критике, повести-роману, повести исторической, публицизму, изучению истории». Б. Карамзиным.
