Своїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11–12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця <<світська культура>> не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світопоглядання, яке могло поринати як в <<небесній висі>>, так і в <<земний світ>>. При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядкувалась безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті–решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.
Необходимость бережного отношения к чувствам других Необходимость задумываться о чувствах других появилась у нее, когда она увидела расстроенную и убитую горем Анну, но со временем она осознает, что к чувствам другим надо относиться бережно, ведь это может стоить им жизни
Грусть этого романа заключена в том, что Сесиль могла бы быть по-настоящему счастливой, как и Анна, но эгоизм первой не позволяет ей даже осознать это.
Из-за страха потерять комфортный для нее образ жизни, она ломает судьбу такому хорошем человеку, как Анне, своему отцу и себе, ведь теперь ее постоянными спутницами становится грусть и тоска.
Своїм корінням культура Відродження пов'язана з розвитком світських тенденцій в культурі феодального суспільства. Ці тенденції виникли ще в 11–12 столітті. Саме тоді в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця <<світська культура>> не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світопоглядання, яке могло поринати як в <<небесній висі>>, так і в <<земний світ>>. При цьому світська культура Середньовіччя мала відносно автономний характер, бо не підпорядкувалась безпосередньо ні інтересам церкви, ні запитам богослов'я. Середньовічна світська культура займалася земними справами та турботами людини, що і призвело врешті–решт до розвитку моральної філософії, юриспруденції, медицини, математики, географії, історіографії, риторики. До виникнення поезії вагантів, куртуазної лірики, лицарського роману.