О красном вечере задумалась дорога,
Кусты рябин туманней глубины.
Изба-старуха челюстью порога
Жует пахучий мякиш тишины.
Осенний холод ласково и кротко
Крадется мглой к овсяному двору;
Сквозь синь стекла желтоволосый отрок
Лучит глаза на галочью игру.
Обняв трубу, сверкает по повети
Зола зеленая из розовой печи.
Кого-то нет, и тонкогубый ветер
О ком-то шепчет, сгинувшем в ночи.
Кому-то пятками уже не мять по рощам
Щербленый лист и золото травы.
Тягучий вздох, ныряя звоном тощим,
Целует клюв нахохленной совы.
Все гуще хмарь, в хлеву покой и дрема,
Дорога белая узорит скользкий ров...
И нежно охает ячменная солома,
Свисая с губ кивающих коров.
Дайте 3 примера фигур речи
російський та французький письменник, поет, перекладач, почесний академік петербурзької академії наук (1909), лауреат нобелівської премії з літератури (1933 писав російською мовою. найвідоміші твори: «суходіл», «село», «пан із сан-франциско», «легке дихання». сумарно більше 14 років і. бунін прожив безпосередньо на території сучасної україни. окрім того, суттєву частину свого російського життя письменник провів на українських етнічних землях північної слобожанщини (зокрема, дитячі роки — у родинному маєтку в м. богучар воронезької губернії). відчував безперервний зв'язок з україною та її мешканцями, про що неодноразово зазначав. перекладав твори з інших мов, зокрема з української.