Духовність - це стан душі, поведінка кожного з нас у надзвичайних життєвих обставинах, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні властивості людини. Духовність - надзвичайно багатогранний і складний феномен. За словниковим тлумаченням, духовність - це духовна, інтелектуальна природа, внутрішня моральна сутність людини. Сучасна гуманітарна наука говорить про духовність як про видову якість людини, про те, що саме духовність робить людину людиною. Духовність – це внутрішній світ людини, її зв’язок з Богом.
Объяснение:
Хаос і розруха створюють ґрунт для захоплення влади певними групами тиранії або позбавленими здорового глузду та культури керівниками. Сила без знань призводить до ще більшої тиранії. У такій обстановці поширюватимуться прислужництво, невігластво. А за жорстокості — страх, аморальність. Не до і закони, поки люди самі не усвідомлять необхідності їхнього виконання.
Життя в атмосфері обману, страху, за інших негативних чинників спричиняє загальне ослаблення людського організму, погану спадковість. І для подолання цього явища потрібна висока моральна відповідальність, не кажучи вже про складнощі тонкого проникнення в генні структури.
1) Оба в горе робили - обоим было трудно работать на рудниках в горах.
2) И там протча, что подойдёт - и все остальное, что подойдёт.
3) Этот и вовсе изробленный - и этот весь измученный, уставший от тяжелой работы.
4) Девка небольшого росту, из себя ладная - девочка маленького роста, с хорошо сложенной фигурой.
5) Артуть-девка - очень шустрая девочка, которая не может усидеть на месте, своим поведением напоминает ртуть.
6) Слово молвить - высказать свое мнение.
7) Виду не оказывает - виду не показывает, скрывает в себе свои эмоции.
8) Парню забедно стало - парню обидно стало.
9) Я в горе роблю - я на горе тяжело работаю.
10) На глазах таял - чахнул из-за болезни.
11) Молвил- говорил
12) Обзарился - огляделся вокруг
13) Перст - палец
14) Посмеяться ладил- хотел посмеяться над кем-то, решил выставить на посмещище.
15) Здоровьем хезнул - рискнул своим здоровьем.
16) Хворал- сильно болел.
Эти слова называются диалектизмами (слова, употребляемые в той или иной местности, присущие для какого-то региона, деревни, края и т. д.) Автор используя их речь, передает нам ту атмосферу, складывается впечатление, что мы там находимся.