не раз ми зустрічали людей – які намагались повірити в дива, казки і в дивовижні речі які за розповідями мали неабияку популярність в давнину. такі речі частково залишились і сьогодні, проте чи несуть вони цей самий зміст що і колись, і що вони означають зараз? відповіді на ці питання ми можемо знайти у літературі початку лицарської доби і по-сьогодні.
лицар. для когось це людина яка готова здійснити великий подвиг заради або певних моральних цінностей , а для когось це людина котра живе при грошах і не відмовляє собі ні в чому . проте знаходяться і ті люди, котрі вміють протиставляти і те і інше. тобто вони вважають – лицар це той який незважаючи на своє становище є іншим. в хх столітті світ був на межі. люди намагались знайти того лицаря який би мав врятувати всіх від неминучих війн і трагедій.
зараз у нас не залишилось тих почуттів один до одного, які мали б запалити вогонь вічного добра і людству знайти правильний шлях щодо вирішення важливих питань і проблем. ми живемо тільки теперішнім і не задумуємось про майбутнє і про наших нащадків не кажучи вже про оточуючих. отже я може сказати те, що сьогодні слово “лицар” вже не несе того сенсу який був колись, адже світ так само як і наші погляди на життя змінюється із часом так, що не залишає нічого старого і важливого.
Сравнение - "Когда снежинку, что легко летает,
Как звездочка упавшая скользя"
Метафора - "Когда хотим мы в мотыльках-скитальцах
Видать не грезу, а земную быль"
Эпитет - "Берешь рукой — она слезинкой тает,
И возвратить воздушность ей нельзя."
Анафора - "Нельзя мечту свою хватать руками,
Нельзя мечту свою держать в руках!
Нельзя тому, что было грустью зыбкой"
Инверсия - "И возвратить воздушность ей нельзя."
Первое задание уже есть