ответ:Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів, що досить часто сьогодні й відбувається. Саме з цієї причини в Україні виникають суперечки з приводу того, чи потрібно визнавати голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, чи варто проголошувати тих чи інших осіб (як-от: І. Мазепу, С. Бандеру, Р. Шухевича) національними героями, чи доцільно знищувати пам’ятники комуністичних діячів, та з багатьох інших питань. Усі ці непорозуміння (а вони інколи набувають величезних масштабів!) є наслідком незнання громадянами нашої країни історичних фактів, яке робить їх відкритими для будь-яких ідеологічних впливів.
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.
Сьогодні українські освітяни та науковці приділяють велику увагу «історичній освіченості» молоді, запроваджують у навчальних закладах спеціальні курси, організовують заходи, спрямовані на виявлення рівня знань про історичні події, відгомін яких викликає резонанс у сучасному суспільстві. Головна мета історичної освіти полягає у «навчанні вчитися» на помилках своєї країни, адже лише вміння усвідомлювати й аналізувати історичні помилки до запобігти їх повторенню. Саме це, на мою думку, є однією з головних передумов успішної розбудови нашої держави.
вибач якщо неправильно:)
Объяснение:
Когда-то Дубровский и Троекуров были закадычными друзья и бывшими товарищем, но по вине Троекурова они крупно поссорились и Троекуров, используя подкуп судей, становится хозяином дома Дубровских. Младший Дубровский горячо переживает позор отца и не допускает того, чтобы его враг стал проживать в их доме, он сжигает дом, уходит в лес и становится разбойником. Желая отомстить заклятому врагу их семьи, Дубровский подкупает учителя-француза Дефоржа и под его видом проникает в дом к Троекуровым. Так случилось, что он влюбляется в дочь Троекурова, и Машенька отвечает ему взаимностью. НоТроекуров выдает свою семнадцатилетнюю дочь замуж за старого князя. Конечно, Дубровский пытается препятствовать этому неравному браку, получив согласие Маши, но …опоздал. В день свадьбы люди Дубровского окружают карету князя для того, чтобы освободить Машу, но она отказывает Дубровскому, потому что дала клятву верности князю. После этого Дубровский распускает свою банду и уезжает за границу.