У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Автор не случайно выбирает и такой финал повести: Красавка проходит путь от усвоения морали насилия до обретения великого чувства родины, но мораль хищничества не исчезает, они присутствует в жизни, она тем страшна. Что приводит к моральному или физическому убийству. Многие люди в наше время ставят материальные ценности выше духовных, что приводит к человеческой черствости и личностной деградации. Жизнь человека должна быть наполнена великим смыслом, пронизана духовностью, ведь если есть смысл жизни, человек может преодолеть все преграды. Об этом и пишет Абрамов в своей повести.
Как то раз я и мои друзья думали что такое луна и что на ней?Есть ли жизнь? Обитаема ли она? и мы решили создать ракету. После этого сели в нее пристегнулись и взлетели!! Преземлились на луну. как она красива!лучше чем с земли ее вид! нам понравилось это незабываемое путешествие! Всю жизнь я хотел слетать в космос, а именно на Луну. Но желание не осуществлялось . Как то раз я не мог заснуть и представил себе как я лечу на Луну. Я летел туда всей семьей и моими друзьями. Пока мы летели было весело. Вот мы и приехали . На Луне было так интерес но и Загадочно. Но вдруг наступило утро и я проснулся . Это оказался сон. С этих пор после этого сна когда я вырасту я стану космонавтом. И осуществлю свою мечту и по настоящему полечу в космос на Луну:)
У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Объяснение: