Объяснение:
"Біблія належить усім, і атеїстам, і віруючим. Це книга людства", - писав відомий россійський письменник Федір Михайлович Достоєвський. Я цілком погоджуюся з ним. На мій погляд, читати Біблію корисно всім, незважаючи на религійну приналежність. У "книзі книг" - Біблії - ще біля двох тисяч років тому сформульовано основні моральні закони та принципи. Загальновідомі десять заповідей, викладені у Старому Заповіті - не убий, не вкради, шануй батьків та інші - не застаріли й до цих пір. На жаль, не всі люди дотримуються у житті біблійних заповідей, навіть ті, хто вважає себе християнином. Впродовж сторічь Біблія була для людей джерелом важливих духовних істин. Ця велика книга встановила моральні основи життя для численних поколінь людей у багатьох країнах світу. В Біблії люди знаходять духовну опору у житті, де, на жаль існує і несправедливість, і гріх. До того ж, ця книга - значне явище культури усього людства. Біблійні образи, ідеї, сюжети знайомі навіть тим, хто Біблії не читав.
Цербер — страшный “адский” пёс, который был воплощением ужаса для любого смертного. Древние греки описывали этого монстра едва ли не с упоением – его облик был жутким и пугающим. Этот демонический сторож всегда находился на входе в подземное царство.
Но не стоит забывать, что Цербер был собакой, у которой имелся свой хозяин. Я заметила удивительную двойственность образа страшного мифического пса. С одной стороны, он кажется чудовищем, а с другой, напоминает любимого питомца и верного друга. Какой же он – истинный Цербер?
Объяснение:
то или нет ?