Відповідь:
Тема : випаження складності, неусвідомленісті внутрішнього світу людини для неї самої, незбагненні для неї власні її потяги й бажання.
Особливо виразним є мотив кохання , автор усунувши побутові описи, обставинне тло, посиливши динамізм, надав йому виразно романтичного характеру.
Твір побудований у формі монологу, в якому панують душевна відкритість, сповідальність інтонацій, внутрішня дисгармонія душі. Розв’язка в ній трагічна, смерть зображується за до таких художніх деталей, як “розбита дараба” (“Сокільська княгиня”) чи горицвіти із вінка водяної красуні, які “у Чорне море… женуть/ Шукать керманича” (”Керманич”).
У “Сокільській княгині” для означення смерті використано традиційний народнопісенний прийом відвідин весілля,
Русский писатель-путешественник Иван Сергеевич Соколов-Микитов родился в урочище Осеки Калужской губернии 30 (18) мая 1892 г. в семье приказчика купца-лесоторговца. Детство и ранняя юность писателя на Смоленщине. В 1910 г. он поступил на сельскохозяйственные курсы в Петербурге, однако вскоре устроился в Ревеле (ныне Таллинн) на пароход торгового судна и в течение нескольких лет побывал в европейских, азиатских и африканских портах. В 1918 г. Иван Сергеевич Соколов-Микитов демобилизовался, уехал к родителям на Смоленщину. Работал там учителем единой трудовой школы. К этому времени он уже опубликовал первые рассказы, замеченные Буниным и Куприным.
Увлекательные рассказы о русской природе, написанные старейшим советским писателем, давно полюбились юному читателю. Рассказы Соколова - Микитова позволяют нам полней и ярче ощутить многообразие жизни, увидеть красоту леса, разгадать его тайны и прелесть, лучше понять родную природу и стать ее другом.