ответ: 1)Первобытные натуры, размышляет герой, – совсем незнакомый мне народ, со странными обычаями, своеобразным языком и уж, наверно, какое множество поэтических легенд, преданий и песен! Всё это так привлекательно для начинающего писателя! Но в деревне, кроме охоты, нечем заняться. Иван Тимофеевич не может сойтись с местной "интеллигенцией" в лице ксендза, урядника и конторщика, не удаётся установить контакт и с крестьянами.
2)Олеся отличается от женщин светского круга самобытной, свободной натурой, первобытным воображением. Иванова Тимофеевича поражают её изумительные гибкий подвижный ум.
Пан Журден просто схиблений на дворянстві і всьому, що могло б пов’язати його з дворянами. Він неосвічений та дурний. Через це його поведінка викликає сміх. Він відвертий у своїх зізнаннях. Наприклад, він каже, що навіть не усвідомлював те, що вже багато років спілкується прозою. Для вчителів така людина – просто скарбниця. Автор, зображуючи сцени навчання за до ронії та сатири, наголошує на тому, що це досить безглуздо намагатись заробити свій капітал за титул дворянина. Його задум схожий просто на задум божевільного, а все, що з ним відбувається – на божевільний дім. За гроші неможливо придбати розум, можна лише втратити останні його краплі у цій гонитві.