Недавно в нашем городе открыли огромный магазин "Всё для счастья". Так как у каждого человека своё представление о счастье, товары в магазине были самые разнообразные.
Я решила посетить новый магазин. Витрины были забиты товаром, начиная сладостями и заканчивая последними моделями различной техники.
Я решила не торопиться и осмотреть весь магазин. Мне захотелось сладостей, затем загляделась на планшеты, долго бродила по отделу модной одежды… Всё не то…
И тут я попала в отдел, в котором торговали необычными товарами: здоровьем, любовью, дружбой, талантом, вдохновением, мудростью, хорошим настроением и многим таким, чего не найдёшь в другом магазине.
Тогда я решила, что куплю любовь и подарю её всем, кого встречу по дороге. Какое это счастье – жить в любви, когда все ценят и понимают друг друга, умеют прощать и , не говорят обидных слов. Тот, кто умеет любить, умеет видеть в других хорошее. Любовь – начало всех начал, поэтому я купила именно её и по дороге домой брызгала незаметно на каждого встречного. Разумеется, не забыла и про себя!
Типовим символом українців, їхнього життя, побуту є українська хата. Здавна українці з великою увагою ставилися до свого житла. Хата ставилася не абиде, а в певному місці, яке ретельно обиралося майбутніми господарями хати. Будували хати з різного матеріалу. У деяких регіонах України стіни були плетені, які потім обмазувалися глиною і білилися. А в Центральній Україні стіни зводили із саману. Це така суміш глини із соломою.
2) Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває не цікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза — «Ох, як же нудно!». Я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому.
У мене все навпаки. Я просто не маю часу сумувати.
Объяснение: