Роман «Злочин і кара» Федора Достоєвського один із самих відомих у всьому світі. Реакція на цей твір може бути різною, як позитивною, так і негативною, проте байдужим цей роман нікого точно не залишить. Перше, що можна сказати після його прочитання, це те, що автор дуже майстерно поєднав детективний сюжет з надзвичайно глибоким реалізмом і психологізмом.
Питання, які підіймає цей роман, це одвічні образи добра і зла, а також ті поняття, які кожна людина вкладає в ці образи. Для когось це абсолютно різні категорії, між якими не може бути нічого
спільного, а для когось межа між добром і злом буває досить тонкою.
Раскольніков постає як персонаж, який не хоче просто сидіти і чекати, він обирає активність, дієвість. Проблеми накривають героя одна за одною: закинуте навчання в університеті, відсутність роботи, прохання матері про матеріальну до а також улюблена сестра, яка зради родини готова провести усе життя з ненависною людиною.
Борги та злидні оточують Раскольніков на кожному кроці: родина Мармеладова, доля Соні, що продає себе заради добробуту родини, та багатьох інших, що втратили будь-яку надію на краще життя. Увесь цей біль і розпач
приводить Раскольнікова до думки, що один злочинний вчинок можна пробачити, якщо він коштуватиме сотні добрих справ. Саме такі ідеї штовхають його на вбивство лихварки.
Думки та дії виявилися нетотожні: реальній вчинок – вбивство – змінив усе. Гроші уже не здаються такими необхідними, але головне, що герой стратив і те, що мав раніше – самоповагу, спокій, розуміння самого себе. Проти Раскольнікова не висунуто обвинувачень, кроте його самокатування гірші за в’язницю, врешті-решт змушує його здатися.
Роман змушує задуматися над пріоритетами у житті, вічними цінностями, моральними принципами та межею між дозволеним та недозволеним, яку кожна людина визначає для себе сама.
1)Том живёт по своим правилам,он уважает свободу,умеет мечтать,жаждет приключений.Главное-он прямолинейный и честный,он умеет дружить,быть благородным и защитить правду.Законы Тома просты-он ищет вольную жизнь,где соблюдаются законы чести,где жизнь интересна и увлекательна.
2)Жители города считают Тома хулиганим и лентяем,они не одобряют его дружбу с Геком,судача,что оба плохо закончат.Жители судят по внешности ,а не по поступкам.Мнение меняется со временем, неожиданные благородные поступки Тома заставляют мнение меняться,горожане удивлены поступками Тома,затем они восторгаются мужеством ребят на суде.Но в общественном мнении Том так и остаётся сорванцом и озорником,хотя уже с добрым отношением к нему.
3)К школе Том относился с недоверием,учитель выпивоха заставлял детей зубрить уроки.Вся система в школе выстроена на страхе наказаний,а Том не боялся быть наказанным и всегда пытался понять смысл учения,а не поощрений и наказаний.Церковная школа была скучна,Том не понимал смысла Библии,а никто не объяснял детям смысла учения,лишь только заставляли зубрить.Тому нравились новые знания,только учителя не пытались донести их до учеников.
4)Любовь к приключениям,тяга к неизведанному просыпается у Тома с детства.Он любит читать книги о путешественниках,его увлекают приключения ,да и он сам не сиди на месте,с ним постоянно происходят разные забавные истории.Том мечтает походить на героев своих любимых книг,быть справедливым и смелым,борцом за справедливость и права людей.
5)Лучший друг Тома- Гекльберри Финн,сирота и бродяга,и только Том видит в нём лучшие качества,чего не замечают другие.Тома ругают за общение с Геком,многие презирают сына пьяницы,но для Тома-это надёжный друг,которого он никогда не предаст.Тяга к свободе и приключениям,а также любовь к правде делает рубят лучшими друзьями,Том выбрал "себе подобного" в друзья.
6)Том и Гек стали свидетелями убийства на кладбище.Они долго молчали,так как боялись мести индейца Джо,но не смогли пережить несправедливого осуждения невиновного человека.На суде Том выступил свидетелем,когда он рассказал,как всё было на самом деле,то взрослые удивились мужеству и смелости ребят.Они отстояли правду человека от виселицы,невиновный Поттер был оправдан,а Джо сбежал из зала суда и друзья оказались в большой опасности.
7)Том и Гек не корыстные и не жадные,а самые простые мальчишки.Найдя клад,они стали самыми богатыми мальчиками города,но это ничуть их не изменило,они равнодушны к богатству.Гек не хочет жить в богатом доме,по правилам и соблюдая этикет, ни за какие коврижки,ему хорому и одежда даром не нужны,свобода дороже,он любит природу,лес и реку-это его родной мир и дом.Том готов податься в благородные разбойники,не смотря на богатство.
Роман «Злочин і кара» Федора Достоєвського один із самих відомих у всьому світі. Реакція на цей твір може бути різною, як позитивною, так і негативною, проте байдужим цей роман нікого точно не залишить. Перше, що можна сказати після його прочитання, це те, що автор дуже майстерно поєднав детективний сюжет з надзвичайно глибоким реалізмом і психологізмом.
Питання, які підіймає цей роман, це одвічні образи добра і зла, а також ті поняття, які кожна людина вкладає в ці образи. Для когось це абсолютно різні категорії, між якими не може бути нічого
спільного, а для когось межа між добром і злом буває досить тонкою.
Раскольніков постає як персонаж, який не хоче просто сидіти і чекати, він обирає активність, дієвість. Проблеми накривають героя одна за одною: закинуте навчання в університеті, відсутність роботи, прохання матері про матеріальну до а також улюблена сестра, яка зради родини готова провести усе життя з ненависною людиною.
Борги та злидні оточують Раскольніков на кожному кроці: родина Мармеладова, доля Соні, що продає себе заради добробуту родини, та багатьох інших, що втратили будь-яку надію на краще життя. Увесь цей біль і розпач
приводить Раскольнікова до думки, що один злочинний вчинок можна пробачити, якщо він коштуватиме сотні добрих справ. Саме такі ідеї штовхають його на вбивство лихварки.
Думки та дії виявилися нетотожні: реальній вчинок – вбивство – змінив усе. Гроші уже не здаються такими необхідними, але головне, що герой стратив і те, що мав раніше – самоповагу, спокій, розуміння самого себе. Проти Раскольнікова не висунуто обвинувачень, кроте його самокатування гірші за в’язницю, врешті-решт змушує його здатися.
Роман змушує задуматися над пріоритетами у житті, вічними цінностями, моральними принципами та межею між дозволеним та недозволеним, яку кожна людина визначає для себе сама.
https://ukrtvory.ru/mo%D1%97-rozdumi-nad-romanom-zlochin-i-kara.html