формирование умений самостоятельного анализа художественного текста:
определение частей композиции сюжета;
выявление основных сюжетных линий;
сопоставление эпизодов, мотивов, характеров героев и их интерпретации с опорой на приобретенные теоретические сведения;
определение выражения идеи текста;
выявление авторской позиции;
развитие восприятия, памяти, мышления (сравнение, обобщение), внимания;
воспитание культуры речи, культуры чтения.
портрет Ф. Искандера;
иллюстрации к рассказу (портреты главных героев, выполненные учащимися)
эпиграфы: «Не сотвори себе кумира и всякого подобия его», «Не убий», «Не укради», «Чти отца своего и матерь твою»;
проблемный вопрос: «Что выбирает для себя Чик»?
карточки с вопросами на осмысление темы, идеи, проблемы, художественных особенностей текста;
словарь: интерпретация, мораль, возмездие, месть, благоговение, ретроспек-тива, нравственность.
2. Бабуся Єлизавета Олексіївна дуже любила маленького Мішу і його вихованням займалася особисто сама. Будучи представницею багатого роду, вона могла дозволити давати Мишку все що завгодно і оплачувати дороге навчання. Батькові це було не по кишені і він погодився з Єлизаветою Олексіївною, що до 16 років вона буде займатися його вихованням, але при цьому вона повинна в усьому з ним радитися. До речі саме бабуся дала онукові ім’я Михайло. 3. Чи знаєте ви, яке прізвисько отримав М. Лермонтов від своїх родичів? Виявляється, його називали Мішель. Те невелике коло друзів, яке він мав, так само зверталось до нього, як до Мішель.
Лермонтов не був привабливим і статним чоловіком. Був особою, що не запам’ятовується, малого зросту, грубі риси і рання лисина — ніхто б і подумати не міг, що за всією цією непривабливістю ховається талант. До речі кажучи, сам Мішель також не вважав себе гарним. Більш того, досить часто від нього можна було почути слово «виродок» по відношенню до своєї персони.
5. «Цинік, злий і упертий», — такий характер мав знаменитий письменник. Його не любили і не приховували цих почуттів. Навіть найближчі і приближені до персони Мішель відзивалися про нього не занадто утішно. Що вже і говорити, ні про яке почуття гумору, радості у очах і хоч якесь щастя на обличчі Лермонтова за його роки не було видно жодного разу.
6. Лермонтов вважав себе гурманом у вишуканій їжі. Однак, слова не відповідали дійсності. Для того, що б це довести і висміяти письменника, його друзі одного разу вирішили злісно пожартувати над ним, надавши йому можливість скуштувати пиріжки з тирсою. На їх велике розчарування жарт не вдався — Лермонтов з’їв декілька і їв би ще, якби його не зупинили. Дізнавшись про те, як пожартували над ним, Мішель лютував з усієї сили.
7. Мішель був небайдужий до весіль інших людей. Ось тільки ним керували в той момент погані бажання — розвести пару і зруйнувати весільний процес.
8.Михайло Лермонтов ніколи не чинив опір тому, які знаки і труднощі давало йому життя.В усьому цьому він бачив щось містичне і з гордістю хотів пройти усі випробування долі.
9. У Лермонтова була цікава забава — розлучати шлюби які збирались побратися. Він просто зображував із себе закоханого в чужу наречену, і обсипав її квітами, віршами та іншими знаками уваги. Іноді погрожував, обіцяючи покінчити з собою, якщо його «любов» вийде за іншого. При цьому, як тільки передбачуваний шлюб остаточно розпадався,винуватець всього цього швидко ставав байдужий до дами. А бувало, що відкрито заявляв про розіграші, при цьому сміявся «жертві» в обличчя …
10. Життя М. Лермонтова була занадто коротке. Він пішов з життя будучи зовсім юним — 26 років. Загинув Мішель на дуелі. За все життя Лермонтов брав участь у трьох дуелях, ще чотири вдалося уникнути, завдяки здоровому глузду оточуючих.