Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея "Старий і море")
Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю "Старий і море" захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому?
Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського життя й вічності. І найбільш приваблює образ головного героя — рибалки Сантьяго. Може тому, що, на перший погляд, він один із багатьох. Старий невдаха потерпає і від людей, і від моря. Символом його постійних негараздів стає вітрило човна, "усе в латках з мішковини". Це ніби все його життя таке. Доля постійно випробовує Сантьяго, завдає йому шкоди, пробиваючи вітрило, але старий латає своє вітрило і знову виходить у море назустріч вітрам, бо має нескорену вдачу. Гемінгвей говорить, що в старого Сантьяго веселі очі людини, яка не здається. Саме ці якості й виявляються у боротьбі старого за рибу. Він неодмінно мав дістати ту рибу не стільки тому, що це була здобич, скільки тому, що для нього це була справа честі. Він мусив довести і собі, і всьому світові, що здатен перемагати. "Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки", — так формулює свій моральний закон Сантьяго. Він переконаний, що людину можна знищити, але не можна її перемогти. Саме ця думка зробила образ Сантьяго уособленням непереможної волі до життя, досягнення успіху всупереч усім перешкодам і негараздам.
Повість "Старий і море" представила людству моральну позицію людини, що переконана у високому призначенні і необмежених можливостях кожного з нас. Цей твір переконує в тому, що людина здатна долати будь-які перешкоди.
Семья – это самое главное, что есть у каждого из нас. Она держится на взаимопонимании, доверии, заботе друг о друге, радости от совместных действий. Здесь мы можем услышать о себе то, что никогда не отважатся сказать нам люди со стороны, но здесь нас никогда не разлюбят. И что бы ни случилось, мы всегда можем рассчитывать на понимание и поддержку родных. Без семьи человек не может жить. Для меня семья – это место, куда я всегда буду с нетерпением возвращаться. Мои родные и близкие всегда меня ждут и любят. Моя семья – это моя опора. Моя семья – это моя крепость.
Чтобы ответить на этот вопрос, нужно сначала задуматься над те, что такое счастье. Существует множество вариантов ответоа на этот вопрос. Проанализировав их, можно прийти к выводу, что счастье у каждого свое.Оно не зависит от внешних обстоятельств, это внутренне состояние человека. Главное, чтобы он сам чувствовал себя счастливым. На первый взгляд может показаться, что Вера Алмазова несчастлива: у нее слабый духом муж, за которого ей приходится многое решать. Она не задумываясь закладывает фамильные драгоценности, чтобы его выручить. Любовь Веры - жертвенная. Муж охотно принимает эту жертву. Но что Вера получает взамен? Ценит ли ее муж? Да, в рассказе показано, что муж ей благодарен. Взамен Вера получает его уважение и преданность. Ее такое положение нисколько не тяготит, ее энергии с лихвой хватает на них двоих. Поэтому можно с уверенностью сказать, что она вполне счастлива. Об этом же свидетельствуют следующие строки рассказа: "И они шли домой так, как будто бы, кроме них, никого на улице не было: держась за руки и беспрестанно смеясь", "...муж и жена вдруг одновременно засмеялись и поглядели друг на друга".
Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея "Старий і море")
Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю "Старий і море" захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому?
Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського життя й вічності. І найбільш приваблює образ головного героя — рибалки Сантьяго. Може тому, що, на перший погляд, він один із багатьох. Старий невдаха потерпає і від людей, і від моря. Символом його постійних негараздів стає вітрило човна, "усе в латках з мішковини". Це ніби все його життя таке. Доля постійно випробовує Сантьяго, завдає йому шкоди, пробиваючи вітрило, але старий латає своє вітрило і знову виходить у море назустріч вітрам, бо має нескорену вдачу. Гемінгвей говорить, що в старого Сантьяго веселі очі людини, яка не здається. Саме ці якості й виявляються у боротьбі старого за рибу. Він неодмінно мав дістати ту рибу не стільки тому, що це була здобич, скільки тому, що для нього це була справа честі. Він мусив довести і собі, і всьому світові, що здатен перемагати. "Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки", — так формулює свій моральний закон Сантьяго. Він переконаний, що людину можна знищити, але не можна її перемогти. Саме ця думка зробила образ Сантьяго уособленням непереможної волі до життя, досягнення успіху всупереч усім перешкодам і негараздам.
Повість "Старий і море" представила людству моральну позицію людини, що переконана у високому призначенні і необмежених можливостях кожного з нас. Цей твір переконує в тому, що людина здатна долати будь-які перешкоди.
Объяснение: