4. Емігрувавши за кордон, українці розшукують там:
а) нові помешкання; б) добро; в) райський куток; г) чарівне диво.
5. Україна у творі порівнюється із:
а) тихим раєм; б) кутком світла і тепла;
в) дивовижною планетою; г) дівочою красою.
6. На думку Т. Шевченка, правду, силу і волю можна відчути виключно:
а) на небі; б) у чужому краю; в) у рідній країні;
г) неподалік від місця, де ти народився.
7. Неповторним для українців у світі є:
а) Сибір; б) Дніпро; в) дивний рай; г) міф про волю.
8. Тарас Григорович у творі, звертаючись до співвітчизників, закликає
їх:
а) поважати один одного;
б) писати художні твори про минувшину;
в) вирушити за кордон на пошук щасливої долі;
г) чужому навчатися і свого не цуратися.
9. Зазначаючи про майбутнє покоління, поет:
а) гнівається на них через їх неосвіченість;
б не дурити дітей;
в) висловлює занепокоєність з приводу їх поневолення;
г) вважає марною справу щодо національного виховання дітей і молоді.
10. Якби вчились українці так, як треба, то вони були:
а) належним чином освіченими;
б) шанованими людьми серед інших народів;
в) не цуралися здобутками пращурів;
г) мудрими.
11. Історію Т. Шевченко вважає:
а) поемою вільного народу;
б) заплутаною і чітко не обґрунтованою;
в) домислом і упередженням кожного;
г) недоопрацьованою суспільством.
12. Знаючи всі мови слов’янського люду, письменник дорікає
теперішньому поколінню в тому, що воно:
а) намагається залишити українців виїхати за кордон;
б) не вивчають рідної; в) говорять суржиком;
г) не складало віршів і пісень українською.
Рассказ Ивана Сергеевича Тургенева "Муму" направлен против крепостного права, бесправия людей. Описанием жизни главного героя Герасима он утверждает право человека на проявление чувств. Глухонемой дворник - олицетворение русского народа. Герасим вызывает наше уважение и любовь: он смог проявить протест против деспотизма барыни. Этот протест в его душе назревал постепенно. Потеряв все, что было дорого для него, глухонемой дворник обрел свободу. Ему уже нечего было терять, поэтому, отправившись обратно в деревню, Герасим испытывает «несокрушимую отвагу, отчаянную и радостную решимость».
Автор утверждает, что сила человеческого достоинства победила рабскую преданность барыне.