ответ на 2(
Объяснение:
История марала для меня грустная. Он с самого рождения доверял Саньке и верил ему . Он видел как других маралов перед срезкой рогов гоняют всадники . Но среди них не было Саньки. Он очень любил его . И вот когда маралу пошло седьмое лето , лучшее во всей маральей жизни, за ним опять погнались и в этот раз поймали. Ему срезали рога и отпустили. Он пулей рванул в сад и увидел , что у Саньки в руках его рога. Животное со всей силой рвануло на него, но другой всадник возил в марала топор . И лег семилеток дыша последними вдохами. Эта история о том как животное доверилось человеку. И ведь на месте него можем оказаться и мы. Люди предают друг друга.И это очень плохо))
На перший погляд, Дон Кіхот здається диваком. Він прагне нищити несправедливість у світі, але майже всі його справи, всупереч добрим намірам, обертаються проти нього або проти тих людей, яких він захищає. Перша ж подорож новоспеченого лицаря закінчилась тим, що його побили. Хлопця-підпаска, за якого вступився Дон Кіхот, наказавши відпустити хлопчину й заплатити йому сповна, хазяїн одразу ж після від'їзду лицаря, забив до півсмерті. Каторжники, яких звільнив благородний гідальго, опинившись на свободі, побили його камінням та обібрали. Та Дон Кіхот не переймається через те, що у нього забрали речі, — він журиться, "що люди, яким він стільки добра робив, такого накоїли йому лиха". У нього добре серце. Він завжди залишається вірним своїм ідеалам. Дон Кіхот не може навіть уявити собі, що хтось може не дотримати свого слова. Лицар Сумного Образу прагне зробити життя кращим. Він фантазер. Навколишній світ він бачить крізь призму поезії.
Мені дуже симпатичний образ доблесного лицаря Дон Кіхота. Якби не було на світі таких людей, наше життя було б набагато біднішим.