Могу лишь предложить один абзац: - в том, что «краткость» писателя всегда точна и оттого особенно волнующа... Важно отметить: сжатость алексинской прозы достигается не ценой художественных потерь. «Телеграфный» лаконизм не прельщает писателя. Ему важно сохранить на древе искусства живую крону, а не обрубить сучья. Сгущая слова, Алексин локализует время и пространство, в которых развивается действо, ограничивает число действующих лиц, «нагружает» сюжет с ювелирной тщательностью до границ абсолютной необходимости. Авторская речь персонажей, даже детей, часто афористична. Драматизм, психологическая напряженность органично переплетаются с юмором - то мягким, то едким, то доходящим до «смеха сквозь слезы». Слово как элемент образно-художественной системы произведения у Алексина многогранно... Характерное качество этой прозы - музыкальность. Не ритмичность, не орнаментальность, а именно музыкальность. Композиция, напоминающая композицию музыкальных пьес. Перекличка мотивов... Порой у нас говорят «подтекст» в тех случаях, когда нечего сказать о самом тексте. Проза Алексина позволяет говорить о подтексте в его истинном значении. Удачи!
"Момент" Винниченка Рік написання: 1909. Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: зображення короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Проблематика «Момент» життя і смерті миті як частини вічності сенсу щастя людини порівняння природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством Символічні образи: поле (символ свободи, життя, народження й росту); ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя)); комашки (символ відсутності обмежень і правил); зелені мушки, ворон (символ смерті), кордон (символ межі між життям і смертю). Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі. Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене. Композиція «Момент» Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) — прохає Семена до терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав’язка) — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «»Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого…» (розвиток дії) — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв’язка).
Удачи!