Рассказ В.П.Астафьева нащывается "Конь с розовой гривой".Почему именно "бабушкин пряник стал главным "дествуйщим лицом" в повествовании ? Что значит для героя этот подарок ? Дайте краткий ответ на вопросы.
Життєвий і творчий шлях письменника Доля знайшла його в самій гущі народу, понад те - на самісінькому соціальному дні, і нагородила біографією, якої не мав жоден літератор світу. Комплексуючий безбатченко, прийомний син, затюканий бідака, жадний на шмат хліба, 13-річний чорнороб консервної фабрики з 80-годинним робочим тижнем, рознощик газет, розвізник льоду, прислужник кегельбану, "устричний пірат", "рибацький патруль", 15-річний матрос-стерновий, робітник джутової фабрики, кочегар на електростанції, завсідник припортових притонів, п'яничка, що мало не втопився після чергового чаркування, забіяка з забіяк із сонячною щербатою, учасник масового походу безробітних на Вашингтон, в'язень, скутий наручниками разом з довготелесим негром-бродягою, золотошукач, покликаний трубним гласом півночі, затійник кругосвітних подорожей і, протягом всього шістнадцяти наступних років, - автор 50 книг та безлічі газетних і журнальних публікацій, найзнаменитіший і найбільш високооплачуваний письменник у світі на початку минулого століття, окраса літературних салонів і політичних "тусовок", активний діяч соціалістичної партії Америки, від якої висувався кандидатом у мери Окленда і навіть на пост президента США...
Я прочитал(а) сказку Черная курица или подземные жители. Впечатление от нее положительное. Главная мысль данного произведения такова: Изначально, мы все хороши и чисты. Но когда мы начинаем получать все даром мы начинаем портиться и так сказать гнить. Так и мальчик Алеша, получив золотую семечку, начал гнить. Он перестал трудиться, что-либо делать. Вообще, стараться. Мальчишка не оценил благодарность Чернушки. Мы всегда должны быть благодарными, добрыми, честными. На мой взгляд, автор хотел показать, что если мы не ценим что-либо, мы теряем это.
Доля знайшла його в самій гущі народу, понад те - на самісінькому соціальному дні, і нагородила біографією, якої не мав жоден літератор світу.
Комплексуючий безбатченко, прийомний син, затюканий бідака, жадний на шмат хліба, 13-річний чорнороб консервної фабрики з 80-годинним робочим тижнем, рознощик газет, розвізник льоду, прислужник кегельбану, "устричний пірат", "рибацький патруль", 15-річний матрос-стерновий, робітник джутової фабрики, кочегар на електростанції, завсідник припортових притонів, п'яничка, що мало не втопився після чергового чаркування, забіяка з забіяк із сонячною щербатою, учасник масового походу безробітних на Вашингтон, в'язень, скутий наручниками разом з довготелесим негром-бродягою, золотошукач, покликаний трубним гласом півночі, затійник кругосвітних подорожей і, протягом всього шістнадцяти наступних років, - автор 50 книг та безлічі газетних і журнальних публікацій, найзнаменитіший і найбільш високооплачуваний письменник у світі на початку минулого століття, окраса літературних салонів і політичних "тусовок", активний діяч соціалістичної партії Америки, від якої висувався кандидатом у мери Окленда і навіть на пост президента США...