Про видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка писати дуже важко, адже усі подробиці його життя та творчості вже давно відомі та докладно вивчені. Кожен має право висловити свої особисті думки щодо творчості великого Кобзаря українського народу, і я хочу долучитися до цієї почесної місії.
Я вважаю, що Т. Г. Шевченко ще за своє життя був приречений стати видатним поетом. А для багатьох наступних поколінь і для наших сучасників він став справжньою легендою і символом, на всі часи перетворився для українського народу знаковою постаттю. Адже творчість Т. Г. Шевченка — це не просто вірші і поеми талановитої людини, а й мудрість, філософія і заклик до боротьби за краще життя.
Мені приємно усвідомлювати, що у мене є власний погляд на творчість великого Кобзаря, у мене в душі і серці існує власний, ні на кого не схожий митець.
Я маю власне розуміння й бачення творчості Т. Г. Шевченка, тому для мене він не тільки символ українського народу і великий Кобзар. Він для мене й досі живий. Колись поет сказав такі слова: «Я не розуміюся достатньо ані на поезії, ані на зброї». З цими словами я не згодний, адже поезія Шевченка для багатьох поколінь наших співвітчизників стала справжньою зброєю. Якщо замислитися, то добре знаючи біографію Т. Г. Шевченка, ми насправді знаємо про нього як про поета і як про людину досить мало.
Хтось із філософів сказав, що прожити варто так, щоб потім тебе пам’ятали не тільки друзі, а й вороги. Можна з упевненістю сказати, що ці слова відносяться і до життя великого Кобзаря. Правду і гостроту шевченківського слова визнавали не тільки прихильники його творчості, а й вороги поета. Як це не цинічно звучить, але визнанням сили поетичного слова Т. Г. Шевченка був його арешт. І якби поезії Кобзаря не мали значення, не було б і його переслідування, його арешту, а потім і заслання.
Коли слово стає справжньою зброєю, це одразу помічають і друзі, і вороги. Причому, найбільш важливо це для недругів. Саме це можна сказати і про творчість Т. Г. Шевченка, а можна просто сказати «геній» і не варто більш нічого додавати, бо кожне наступне слово стане зайвим.
лови аптечку (｡•̀ᴗ-)✧
Объяснение:
просто лови аптечку и всё.
ответ:1. Автор устраивает Швабрину и Гриневу ряд проверок. Швабрин циничен. Его цинизм мог перенять и Петр Гринев, но этого не произошло. Проверка от автора для своих героев – дуэль. Петр мог бы избежать ее, донести на Швабрина. Однако он поступает благородно, ведь считает, что лучше свою честь защищать самостоятельно. К тому же, Швабрин шел целенаправленно – он хотел убить своего соперника. То есть его душа была готова к убийству.
Другим испытанием является взятие крепости. Оба мужчины повели себя по-разному, проявив свои настоящие качества. Швабрин сразу же переметнулся на сторону противника, стал активно льстить главарям бунта. Гринев же остался верен своим идеалам до конца.
Кроме того, обоих мужчин автор испытывает любовью. Швабрин, получив власть над Машей, издевается над ней. Поступки же Гринева по отношению к Маше всегда остаются благородными.
2.-3. Каждая их встреча усиливает драматизм и цену ответственности Швабрина и Гринева за принятое ими решение. И каждая встреча раскрывает новые качества героев. Гринев изначально выбрал благородный и честный путь, а Швабрин проявил себя как предатель, подлец и льстец. Зло затянуло Швабрина и он стал совершать все больше ужасающих поступков, проявляя свое истинное лицо. Даже по отношению к Маше он не смог проявить милосердие. Казалось бы, любовь к девушке должна была его остановить. Но эта любовь оказалась эгоистичной. Он думал лишь о своем счастье, а не о ее. В то же время Гринев каждую минуты думал о том, как Марии и как сделать ее счастливее.
Объяснение:он лавил муху и из за этого раздрожал класс