У Александра Сергеевича Пушкина много сказок, поэм и стихов. Одна из них «Сказка о мёртвой царевне и о семи богатырях». Сказка повествует о вражде царевны и царицы. Как и во всех сказках, здесь добро побеждает зло. Царица олицетворяет зло, а царевна добро.
Царевна очень добрая. Она старается во всём угодить злой царице, прислуживает ей. Царевна скромная и тихая, потому что росла сиротой и ей приходилось много трудится.
Отец царевны выбрал себе в жёны злую и жадную женщину. Мачеха царевны ленивая, у неё много слуг, и она ничего не делает.
Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М. Гоголь навчався в полтавському училищі та "Гімназії вищих наук" в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по 1828 рік.
Серед його наставників був професор Н. І. Білоусов, що під його керівництвом М. Гоголь брав активну участь в випуску рукописного журналу "Північна зоря". В цей час М. Гоголь створює першу свою поему "Ганц Кюхельгатен". Успіху поема не мала.
В 1829 р. М. В. Гоголь закінчує гімназію і переїздить в Петербург. Надалі продовжує писати: повість "Балаврюк або ніч перед Івана Купала...". На протязі початку літературної творчості М. Гоголь знайомиться з Жуковським, Дельвігом і головне з Олександром Пушкіним. Дружба з О. Пушкіним стала щастям для М. Гоголя. Геній благословив генія.
Гоголівські "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" перекликаються по духу з Пушкінськими "Русланом і Людмилою". В ньому – свято народного духу. А згадаємо як починається "Майська ніч..." –
"Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї".
Уже півтора століття читачі любуються персонажами "Сорочинського ярмарку". В цей час М. В. Гоголь – викладач одної із кафедр Петербурзького університету – повен літературних задумів.
В 1835 р. буди надруковані його дві книги – "Миргород" і "Арабески".
Ідеал художника виражається в повісті "Тарас Бульба", в повісті, де оспівана духовна висота особистості і народу, що прагне національної і соціальної свободи.