ответ:)Васютка каждый день ходил за кедровыми орехами — очень уж любили рыбаки это лакомство. Вскоре шишек на ближайших кедрах не осталось, и Васютка решил отправиться в дальний поход за орешками.
2)По старинному обычаю мать заставила мальчика взять с собой краюшку хлеба и спички, а без ружья Васютка никогда в тайгу не ходил.
3) Васютка шёл по зарубкам на деревьях, которые не давали ему заблудиться.
4)С глухарём.
5)после того как он выстрелил в птицу.
6) Догнав раненного глухаря и свернув ему шею, Васютка огляделся, но зарубок не нашёл. Он попытался найти знакомые приметы, но вскоре заблудился окончательно. Мальчик вспомнил страшные рассказы о заблудившихся в тайге Заполярья, его охватила паника.
7)Он бросился бежать, куда глаза глядят.
8) Вышел он к большому озеру, полному рыбы и непуганой дичи. Там он подстрелил несколько уток и устроился на ночлег. Васютке было очень грустно и страшно.
Объяснение:
Хах, я недавно проходила это х)
1. Почему Васютка отправился в тайгу?
- Он отправился в тайгу так как он искал орехи.
2. Что дала ему мать перед дорогой и каковы были её напутственные слова?
-Мать дала Васютке краюшку, а сказала слова такие:
Ты от затесей далеко не отходи-сгинешь.
3. Почему Васютка спокойно шёл по тайге?
-Шёл спокойно потому что он ничего не боялся и ничего неожиданного не думал встретить.
4. На какой реке происходили события?
-На реке Енисей
5. Чем снабжал Васютка рыбаков?
-Кедровыми орешками.
6.О чём мальчик после того, как зажарил глухаря?
-Он забыл взять соль.
7. Сколько ночей провёл Васютка в тайге?
-Она провел там 5 дней
8.Что ел Васютка,находясь в тёплом кубрике?
-Мягкий хлеб с вяленой осетриной.
9.По какой же причине Васютка потерялся?
-Васютка когда подстрелил глухаря он побежал за ним, а когда догнал понял что потерялся.
10.Скажите, какому жанру относится «Васюткино озеро»?
-Рассказ.
Комедія «Ревізор» донині залишається ключовим твором російської класичної літератури XIX століття, вона справила величезний вплив на російську літературу в цілому і драматургію зокрема. Сучасники Гоголя відзначали її новаторство, глибину узагальнення і рельєфність образів, а фрази з комедії стали крилатими, імена героїв - загальними в російській мові.
Цей твір, яким відразу після перших читань і публікацій захоплювалися такі гіганти того часу як Пушкін, Бєлінський, Аннеке, Герцен, Щепкін. Над цією комедією від щирого серця реготав імператор Микола I і про постановку якої він відгукнувся: «Ну і п'єса! Всім дісталося, а мені більше всіх! ». Але багато сучасники не побачили або не захотіли побачити за ширмою класичного сюжету комедії громадський фарс, в якому за повітовим містечком позначена вся Росія.
До Гоголя в традиції російської літератури в сатиричних творах XIX століття, було характерно нарівні з негативними героями зображення і позитивних. У комедії «Ревізор» ж фактично немає позитивних героїв. У «Ревізорі» Гоголь зібрав в одну купу все погане в Росії, всі ті несправедливості, які існують там, де найбільше потрібно від людини справедливості, і не дивлячись на всі ці прескорбно, одним разом посміявся над усім.
Комедія «Ревізор» до сих пір актуальна. Після твори п'єси пройшло майже два століття, проте все говорить про те, що цей твір про буденне випадку в повітовому містечку ще довго буде говорити нам про дійсність в Росії, де як і раніше процвітає все помічене Гоголем: хабарництво, шахрайство, казнокрадство, чиношанування, блазнювання, байдужість, жорстокість, несправедливість і зростаюча централізація. А сам образ Хлестакова і зараз відповідає духу часу.
У гоголівському творі сатиричний сенс комедії доповнюється опуклим зображенням образу чиновників і городничого російського повітового міста. Традиція підкупу і обману посадової особи зображена цілком природною і неминучою, коли немає і думок про інші шляхи, крім як підкупити ревізора хабарем. І повітовий безіменний містечко стає узагальненням всієї Росії, де під загрозою ревізії спливає справжнє обличчя головних героїв.