Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.
Волшебное царство народного творчества необъятно. Оно создавалось столетиями. В устной народной поэзии (или фольклоре, как называет эту поэзию международная наука) очень много разновидностей. В переводе на русский язык английское слово «фольклор» означает «народная мудрость», «народное творчество» - всё то, что создала духовная культура трудового народа за века своей исторической жизни. Если мы вчитаемся, вдумаемся в наш русский фольклор, мы увидим, что он действительно отразил в себе многое: и родную историю, и игру народной фантазии, и весёлый смех, и глубокие народные думы о человеческой жизни. Люди размышляли о том, как улучшить свою жизнь, как бороться за счастливую долю, каким должен быть хороший человек, а какие черты характера нужно порицать и высмеивать.
Многочисленные разновидности русского фольклора – былины, сказки, пословицы, календарные припевки, загадки – всё это возникало, повторялось, переходя из уст в уста, из поколения в поколение, от отца к сыну, от бабушек к внучкам. Нередко исполнители вносили в полюбившийся текст что-то своё, слегка меняя отдельные образы, подробности и выражения, незаметно оттачивая и совершенствуя песню или сказку, созданную до них.
В современном обществе остается все меньше и меньше людей, которым присуще такое качество, как доброта. Люди стали безразличными и равнодушными к чужим бедам.
Я считаю, что без добра невозможно жить. Я верю, что все добрые поступки обязательно вернутся, положительно повлияют на дальнейшую жизнь человека.
Я стараюсь ежедневно совершать добрые поступки. Подкармливаю голубей и бездомных животных пожилым людям и просто людям, которые нуждаются в Сделать добро это же так просто, поднять человеку настроение больным, защитить слабых людей.
В душе разливается тепло, когда сделав доброе дело, видишь довольную сытую собаку или улыбку людей, слышишь приятные слова в свой адрес. Призываю всех людей делать добрые дела, ведь всякое в жизни бывает, возможно и вам когда-нибудь протянут руку