Яким було ставлення до світу, існуючих порядків митців бароко:*
світ неправильний і незрозумілий, людині не дано його осягнути чи виправити на краще слід змиритися, скоритися обставинам;
недосконалий світ можливо змінити на краще за до розуму й краси;
вважали, що світ розумно, гармонійно влаштований
В основі мистецтва бароко лежить погляд на людину як: *
вінець природи, високе створіння, прекрасний ідеал
земну істоту з достоїнствами і вадами, яка прагне стати досконалішою
безсилу перед божественними і природними силами, внутрішньо суперечливу істоту.
Найвиразніших форм, найгострішого втілення філософських і художніх принципів література бароко набула у: *
Німеччині.
Франції,
Іспанії
Італії
Основний художній конфлікт в драматургії бароко: *
внутрішня боротьба божественного і сатанинського в людині;
зіткнення ідеальних уявлень і жорстокої, ницої дійсності;
боротьба пристрасті й обов'язку в душі людини;
конфлікт різних поколінь
конфлікт людини і суспільства.
Ліричний герой 19-го сонета Дж. Донна «Щоб мучить мене...» є втіленням: *
протиріч;
злої, наче Ґорґона, людини;
закоханого;
людини, що почувається, як у раю.
Прочитайте рядки із 19-го сонета Дж. Донна «Щоб мучить мене...»: Найпоширеніший художній засіб наведеного уривку — це: *

порівняння
антитеза
епітети
гіпербола
Головний герой класицистичної комедії – це переважно: *
мужня людина, яка підкоряє особисте суспільному, державному обов'язку
ідеалізований образ, поєднання розуму з духовною і тілесною красою
суперечлива істота, чия душа є ареною боротьби добра і зла.
Проблемою комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» не є: *
вірність патріотичному обов’язкові;
прагнення посісти вище становище у суспільстві;
одруження за розрахунком;
мистецтво і гроші (на прикладі вчителів).
Ідеєю комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» є: *
засудження байдужості до громадянського обов’язку;
висміювання надмірного захоплення модою;
викриття лицемірної моралі аристократії та марнославства буржуазії;
осуд користолюбства, прагнення до збагачення у будь-який б.
Яка роль «турецьких церемоній» у комедії «Міщанин- шляхтич»? *
Розважальна.
Журден влаштовує домашній театр.
Це засіб до закоханим.
Зустріч сина турецького султана.
Вариант 5
Герої комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» зазвичай є носія¬ми однієї пристрасті. У Доранта — це: *
аристократизм
шахрайство
марнославство
скнарість
Герої комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» зазвичай є носія¬ми однієї пристрасті. У Клеонта — це: *
зарозумілість
марнотратство
чесність
легковірність
Иногда ему попадались и другие знаки: молчаливая Тётя-ТИРЕ, которая вообще ни с кем не хотела разговаривать, сердитый ВОСКЛИЦАТЕЛЬНЫЙ ЗНАК, который был очень недоволен тем, что его потревожили, и любопытный ВОПРОСИТЕЛЬНЫЙ ЗНАК, который тут же принялся выспрашивать у Точки кто он да откуда, где был и куда направляется.
А Точке хотелось дружить.
Но вот однажды, когда он перебрался на очередную страничку в новой книге, среди множества букв он встретил красивую и умную ЗАПЯТУЮ. У неё были большие зелёные глаза, похожие на два фонаря, и длинная коса. Запятая одиноко сидела на строчке и чего-то ждала.
Точка сразу полюбил прекрасную Запятую и не мог оторвать от неё взгляд.
– Привет, - сказал он ей.
– Привет, - ответила она, - как тебя зовут?
Точка ответил. А ещё он рассказал Запятой как долго путешествует по книгам и о том, сколько на свете есть замечательных рассказов и добрых сказок.
Так они подружились и стали путешествовать вместе.
Через какое-то время, когда они решили пожениться, они выбрали себе красивую добрую сказку и поселились в ней.
Вскоре у них появились детки: первыми родились симпатичные двойняшки ДВОЕТОЧИЕ. Вторыми – шустрые и шумные тройняшки МНОГОТОЧИЕ. За ними – мальчик и девочка – ТОЧКА С ЗАПЯТОЙ, очень похожие на своих папу и маму.
Когда детки немного подросли, вся семья снова отправилась в путешествие, ведь надо познакомить своих деток и с другими сказками и знаками препинания, решили они.
У них было много разных интересных приключений, но это уже совсем другие истории.