Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, "що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам".
Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і війна, природа і кохання, людські долі і материнство, рідна мова — та через усі твори проходить палка любов поета до рідної землі, до своїх співвітчизників.
Дуже детально змальовує Малишко характери і почуття людей, як у поемах, так і в маленьких (часто сюжетних) віршах. Іноді він розповідає нам про цілий життєвий шлях героя, іноді — про окремі епізоди з його життя. Ціле життя ми проживаємо разом з колгоспною ланковою ("Це було на світанку") і колгоспним бригадиром Хомою Метеликом ("Урожай") — чесними трудівниками, закоханими у рідну землю. Труднощів, горя і радості Докії Петрівни вистачило б, здається, навіть на кілька життів: вона і працювала, і виростила чотирьох дітей, і кулеметницею була, і худобу рятувала від німців, і знов поверталась до мирної праці в колгоспі.
Жила-была снегурочка, красна девица. Жила она не одна, а с дедом своим. Раз пошла она в лес погулять, пошла одна, пока Деда Мороза дома не было. Неподалёку жила старая злобная ведьма, она не любила девочку. Узнав, что глупышка вышла гулять одна, она послала голодного волка растерзать девочку. Дело было к вечеру Снегурочка всё не хотела домой идти. Она игралась в снегу и лепила снежные фигурки. Волк рыскал по всем полям, по всем лесам в поисках девочки. Снегурочка решила сесть на пенёк да поесть. А волк рядом шёл и увидел её. Он стал ждать пока она подкрепится,что бы он её съел. Тем временем Домой Вернулся Дед Мороз, не нашёл он внученьки и начал звать её "Снегурочка,,Снегурочка"... Девочка наелась и решила пойти дальше, и вдруг перед ней выскочил волк и и решил её есть. Снегурочка кричит, деда зовёт. Всё таки дед её услышал и пришёл на волк убежал со страха и больше не появлялся. Дед поругал внучку и сказал, что бы Снегурочка больше одна ни куда не уходила. И стали они как прежде жить- поживать добра наживать!
Жила-была снегурочка, красна девица. Жила она не одна, а с дедом своим. Раз пошла она в лес погулять, пошла одна, пока Деда Мороза дома не было. Неподалёку жила старая злобная ведьма, она не любила девочку. Узнав, что глупышка вышла гулять одна, она послала голодного волка растерзать девочку. Дело было к вечеру Снегурочка всё не хотела домой идти. Она игралась в снегу и лепила снежные фигурки. Волк рыскал по всем полям, по всем лесам в поисках девочки. Снегурочка решила сесть на пенёк да поесть. А волк рядом шёл и увидел её. Он стал ждать пока она подкрепится,что бы он её съел. Тем временем Домой Вернулся Дед Мороз, не нашёл он внученьки и начал звать её "Снегурочка,,Снегурочка"... Девочка наелась и решила пойти дальше, и вдруг перед ней выскочил волк и и решил её есть. Снегурочка кричит, деда зовёт. Всё таки дед её услышал и пришёл на волк убежал со страха и больше не появлялся. Дед поругал внучку и сказал, что бы Снегурочка больше одна ни куда не уходила. И стали они как прежде жить- поживать добра наживать!
Відповідь:
Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, "що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам".
Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і війна, природа і кохання, людські долі і материнство, рідна мова — та через усі твори проходить палка любов поета до рідної землі, до своїх співвітчизників.
Дуже детально змальовує Малишко характери і почуття людей, як у поемах, так і в маленьких (часто сюжетних) віршах. Іноді він розповідає нам про цілий життєвий шлях героя, іноді — про окремі епізоди з його життя. Ціле життя ми проживаємо разом з колгоспною ланковою ("Це було на світанку") і колгоспним бригадиром Хомою Метеликом ("Урожай") — чесними трудівниками, закоханими у рідну землю. Труднощів, горя і радості Докії Петрівни вистачило б, здається, навіть на кілька життів: вона і працювала, і виростила чотирьох дітей, і кулеметницею була, і худобу рятувала від німців, і знов поверталась до мирної праці в колгоспі.
Пояснення: