Відповідь:
В дуже цікавому, повчальному і моральному творі Роальда Даля під назвою “Чарлі і шоколадна фабрика” розповідається казкова історія з життя маленького хлопчика по імені Чарлі, життя якого було дуже складним, але в один прекрасний момент відбулася дивна подія, яка перевернула все життя дитини, зробивши його дивовижним і просто неповторним. Про такі історії завжди цікаво читати, але в даному випадку це було у багато разів приємніше, тому що її головний герой викликає велику симпатію і відверто приваблює.
Отже, головний герой цього оповідання, хлопчик по імені Чарлі, був дитиною з дуже бідної родини. Сім’я його була великою, але мала дуже мало грошей, а тому не могла собі дозволити практично ніяких надмірностей. Звичайно, життя в сім’ї була дуже важким, тут вже не до шоколаду, просто б вижити і забезпечити собі хоча б мінімальне забезпечення. Втім, хлопчик не міг відмовити собі в любові до шоколаду. Любив він його просто надзвичайно.
На жаль, тільки раз в році родичі могли порадувати хлопчика плиткою цієї ласощі – відбувалося це тільки на його власний День Народження. Втім, ситуація незабаром змінилася і в житті дитини настала біла смуга,
яка напевно запам’яталася назавжди. Місцевий власник фабрики шоколаду на ім’я Віллі Вонка вирішив влаштувати екскурсію по своїй шоколадній фабриці і запросив на свою екскурсію кілька дітей, у тому числі і Чарлі.
У підсумку, після закінчення екскурсії, Чарлі отримує головний приз – він стає спадкоємцем власника шоколадної фабрики і отримує всі вигоди, які з цим пов’язані.
Образ Чарлі дуже привабливий. По-перше, він привабливий з тієї причини, що з цією дитиною відбулися дуже приємні зміни. Він був дуже скромним, стриманим, але мрії його повністю збулися, і я тому надзвичайно радий. Крім того, він володів дуже приємними людськими якостями, які особливо добре проявлялися на тлі інших дітей, які потрапили на екскурсію на шоколадну фабрику.
Приміром, Август Глуп був дитиною дуже ненажерливою і жадібною, Верука Солт – розбещеною, Віолетта Боригард – постійно жувала гумку, а Майї Тіві займався ще одним марним заняттям – дивився телевізор. Звичайно, на тлі всіх цих дітей з їх численними недоліками Чарлі здається просто ангелом, позбавленим будь-якого негативу. Думається, що з цієї причини він настільки і привабливий.
Образи дітей часто бувають цікавими і привабливим, але образ Чарлі – по-справжньому особливий. На його прикладі ми можемо побачити, як казково змінилося життя дитини, які яскраві емоції він переніс гати за всім цим дуже приємно, це формує почуття симпатії до цієї дитини.
Пояснення:
1. В
2. Б
3. Г
4. В
5. В
6. Г
7. Г
8. Проблема чести и бесчестия, поиск смысла жизни, проблема добра и зла, свободы, выбора, любви и дружбы, индивидуализма.
9. Маленький человек - это тип литературного героя, занимающего невысокий статус в обществе, "приниженный" обществом. (Акакий Акакиевич - "Шинель").
10. Гуманистический пафос связан с образом маленького человека. Н.В. Гоголь высмеивает общество, в котором главным достоинством являются не внутренние качества человека, а новенькая шинель и высокий чин.
Объяснение:
Поэт в России - больше чем поэт.
Е. Евтушенко
Михаил Юрьевич Лермонтов - гениальный поэт, прозаик, драматург, оставивший яркий след в классической русской литературе. "Как мало пройдено дорог, как много сделано ошибок",-скажет о себе другой русский поэт - Сергей Есенин. Если перефразировать это высказывание, то о Лермонтове можно сказать: "Как мало пройдено дорог, как много написано..." Он был необыкновенно одаренным человеком: поэтом, художником, музыкантом. Кому многое дано, с того и спрос больше. Поэт был очень требовательным к себе, к своему дару, ко всему, что выходило из-под его пера. Лишь после трагической гибели Александра Сергеевича Пушкина Лермонтов начинает печатать свои произведения, так как прежде считал их недостаточно совершенными, чтобы печатать рядом с произведениями гения. Пушкин был его кумиром и учителем. Но, если вчитаться в поэзию Лермонтова, она поражает своей самобытностью, оригинальностью и прекрасным литературным языком. В каком бы жанре ни работал Лермонтов, все у него получалось гениально. Он приходит в литературу в конце тридцатых годов XIX века, после разгрома декабризма и в период жесточайшей реакции. Это очень сказалось на характере его творчества, тематике произведений: одиночество, непонимание окружающих, отсутствие единомышленников,- все это как в зеркале отразилось в лирике раннего периода: "Жалобы турка", "И скучно, и грустно", "Выхожу один я на дорогу", "На севере диком стоит одиноко сосна". Чтобы понять свое время, Лермонтов пытается разобраться в истории России. Он обращается к эпохе Ивана IV. В "Песне про купца Калашникова" отчетливо прослеживается желание автора разобраться в истоках деспотизма, вседозволенности неограниченной власти. Произведение написано в форме старинной песни. Соблюдены все древние каноны: повторы, традиционные метафоры, язык и ритм. Интересны образы героев - самого Степана Парамоновича Калашникова, его жены Алены Дмитриевны, Кирибеевича и, конечно же, Ивана Васильевича. Прекрасно воссозданы нравы и обычаи того времени: пиры царя, быт купечества, сцена кулачного боя.
Кирибеевич, остановив на улице Алену Дмитриевну, пре- красно понимает серьезность своего поступка. Он позорит ни в чем не повинную женщину (явилась домой простоволосая). Этот поступок нельзя объяснить охватившей его страстью, молодостью. Здесь скорее вседозволенность, неограниченные права царского слуги - опричника. Совершенно в ином ключе решен образ купца Калашникова. Он степенный человек, заботящийся о семье, преданный царю слуга, смелый и гордый человек.
Степан Парамонович выходит на кулачный бой защитить честь и достоинство жены. Алена Дмитриевна просит мужа быть ее заступником:
Нет у меня ни брата, ни отца,
Ни матушки - ты один у меня заступник.
Еще не начав бой, Степан Парамонович одерживает моральную победу над Кирибеевичем.
- Я вышел убить его,- говорит купец царю, не пытаясь оправдаться, объяснить свой поступок. Он не скажет о причинах, не станет трепать и позорить доброго имени жены. И в этом весь Калашников. Он предпочел смерть позору. Какова же царская милость? Казнили Степана Парамоновича... А братьям его разрешили беспошлинно торговать - такова милость тирана.
Современники поэта видели в "Песне..." аналогию происходящему вокруг: зло таится в самой неограниченности власти, в деспотии. Но поэзия Лермонтова никогда не была морализаторской. Поэт никому не навязывал своих идей. Каждое поколение находит в его поэзии отражение своих идей и взглядов. В этом кроется неувядающая любовь к Лермонтову. Интерес к его произведениям.
Мені дуже подобається художній фільм, знятий по цій книзі, де роль Віллі Вонка зіграв Джонні Депп.
Хоча мені дуже подобається Віллі Вонка, мій улюблений літературний герой цього твору - хлопчик Чарлі Бакет. Чарлі живе у дуже дружній, але бідній родині. Чарлі може скуштувати шоколад тільки на свій день народження, тобто раз на рік.
Коли стає відомо, що Віллі Вонка - легендарний кондитер, якому належить шоколадна фабрика у місті - поклав у шоколадки 5 золотих квитків, володарі яких зможуть побувати на фабриці, починається ажіотаж. Всі хотять здобути золотий квиток. Звісно, Чарлі теж хоче, але шансів у нього обмаль. Але стається диво: знайшовши купюру і купивши на неї шоколадку, Чарлі знаходить квиток!
Що мені подобається у Чарлі, так це його любов до родини. Він розуміє, що його сім'я бідна і пропонує батькам і дідусям з бабусями продати квиток. Але вони теж люблять хлопчика і відмовляються, і Чарлі попадає на чарівну фабрику. А коли виявляється, що Віллі Вонка обрав Чарлі своїм спадкоємцем, Чарлі відмовляється покидати свою родину навіть заради такого величезного приза. Саме тому Чарлі - мій улюблений літературний персонаж.
Объяснение: