Ознайомтеся з додатковим матеріалом і дайте відповіді на запитання.У першій половині XVIII ст. українська література збагатилася творами, які отримали узагальнюючу назву козацькі літописи. Козацькими їх називали тому, що вони виникали в козацькому середовищі та оповідали про події козацької доби. За змістом і формою козацькі літописи наближаються до історичних творів, оскільки їх автори, крім власних використовували старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи, частина з яких не збереглася до нашого часу. Це зумовило особливу цінність козацьких літописів як історичних джерел. їх автори, поєднуючи традиції літописання княжої доби з використанням нових можливостей для збирання історичних джерел, створили унікальні твори, кожен із яких є не лише історичним, але й історіографічним джерелом. Більшість із них присвячена Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст. Зокрема, досить змістовними джерелами про ці події є «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Грабянки», «Літопис Самійла Величка». їх об'єднує спільна ідея утворення та зміцнення козацько-гетьманської державності України.«Літопис Самовидця» — найдавніший із великих козацьких літописів. У ньому описуються події від 1648 до 1702 р. Автором літопису вважають генерального підскарбія Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.).«Літопис Григорія Грабянки» — другий із великих козацьких літописів. Він був написаний у Гадячі 1710 р. церковнослов'янською мовою. Твір розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. — поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського. Головна увага приділена перебігу Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.«Літопис Самійла Величка» є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова твору — літературна староукраїнська. Літопис складався із чотирьох томів, які описують події від 1648 до 1700 р. Рукопис твору С. Величка дійшов до нас пошкодженим, без закінчення та з прогалинами, особливо в першій частині. Сторінки літопису вміщують десять портретів гетьманів, багато документів, поетичних текстів. Автор нерідко вкладав в уста історичних діячів свої власні думки й навіть складав для них цілі промови, тому зміст літопису потребує критичного підходу. Це джерело активно використовували не лише історики, але й літератори, наприклад Т. Шевченко.1. Чому автори козацьких літописів, створених наприкінці XVII — на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького? Із якою метою були написані ці твори? 2. Козацькі літописи є більше історичними або літературними творами? 3. Чи можна стверджувати, що твори написані в стилі бароко? *
В своем романе "Дубровский" А.С. Пушкин описал жизнь крепостных людей, восставших против самодурства худородных помещиков и чиновников их поддерживающих. мы видим, как жестокость и деспотизм Троекурова приводят к тому, что Дубровский умирает. С этого момента в душах и поступках крестьян назревает бунт. Крестьяне присоединились к В.Дубровскому, потому что были возмущены тем, что ими распоряжаются не природные дворяне, а люди неблагородного происхождения. Архип-кузнец говорит : "Слыхано ли дело, подьячие задумали наши владеть,... гонят наших господ с барского двора..." Оскорбление, нанесённое господину, крестьяне восприняли как собственное. Крестьяне Дубровского поняли, что люди, которые должны были судить по закону, нарушили его. Они Троекурову украсть имение их хозяина. В. Дубровский не призывал крепостных идти за ним в лес. Но люди сказали : "Отец наш, кормилец, умрем, не оставим тебя, уйдем с тобою." И те, у кого было сильно развито чувство свободы и справедливости, ушли с Дубровским. После пожара в Кистенёвке появилась шайка благородных разбойников, которая грабила только богатых помещиков. Бунт в душе народа часто выливается в реальную борьбу. Но, к сожалению, во времена крепостного права те кто боролся за справедливость и свободу, становились разбойниками.
Владимир Дубровский с одной стороны расточительный и честолюбивый офицер, позволял себе роскошные прихоти, играл в карты и входил в долги, не заботясь о будущем. Владимир рано лишился матери и почти не знал отца. Со всем тем он романтически был к нему привязан и любил семейственную жизнь, которой не успел насладиться. Поэтому мысль потерять отца терзала его сердце. Автор говорит, что Владимир с волнением перечитал строки письма, которое он получил от няни. Тем самым автор подчеркивает, что его герой был нежный и любящий сын. А няню звали так же, как и няню самого автора, Орина. В этом тоже видно отношение автора к своему герою. Владимир Дубровский гордый, независимый, дороживший своей дворянской честью, из-за любви отказался от мести и вошел в дом Троекурова в роли слуги, где не мог рассчитывать на уважение и благосклонность хозяина. Автор рисует своего героя благородным защитником идеи чести, защиты прав человеческой личности. Даже сделавшись разбойником, он остается служителем справедливости. Таким и предстает в рассказе Глобовой. Месть за отца не осуществляется, он становится заступником обиженных, отказывается от мести ради любви. Человечность в Дубровском победила враждебность. Автор полностью на стороне главного героя романа.
В романе «Дубровский» А. С. Пушкин с беспощадной силой обнажил произвол, самодурство дворян в лице Троекурова и князя Верейского, подлость и низость их прихлебателей Шабашкина и Спицына, готовых совершить любое клятвопреступление.
Резко противостоит этому миру всевластия, жестокости, духовного оскудения иной мир- это люди из народа, дворяне Дубровские (отец и сын) . Они описаны в романе с глубоким авторским сочувствием.
Мы уже отмечали, что одним из средств создания образа в романе является прямая авторская оценка. Это мы видели на образах Троекурова и Андрея Гавриловича Дубровского.
9 баллов
Объяснение:
Ознайомтеся з додатковим матеріалом і дайте відповіді на запитання.У першій половині XVIII ст. українська література збагатилася творами, які отримали узагальнюючу назву козацькі літописи. Козацькими їх називали тому, що вони виникали в козацькому середовищі та оповідали про події козацької доби. За змістом і формою козацькі літописи наближаються до історичних творів, оскільки їх автори, крім власних використовували старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи, частина з яких не збереглася до нашого часу. Це зумовило особливу цінність козацьких літописів як історичних джерел. їх автори, поєднуючи традиції літописання княжої доби з використанням нових можливостей для збирання історичних джерел, створили унікальні твори, кожен із яких є не лише історичним, але й історіографічним джерелом. Більшість із них присвячена Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст. Зокрема, досить змістовними джерелами про ці події є «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Грабянки», «Літопис Самійла Величка». їх об'єднує спільна ідея утворення та зміцнення козацько-гетьманської державності України.«Літопис Самовидця» — найдавніший із великих козацьких літописів. У ньому описуються події від 1648 до 1702 р. Автором літопису вважають генерального підскарбія Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.).«Літопис Григорія Грабянки» — другий із великих козацьких літописів. Він був написаний у Гадячі 1710 р. церковнослов'янською мовою. Твір розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. — поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського. Головна увага приділена перебігу Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.«Літопис Самійла Величка» є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова твору — літературна староукраїнська. Літопис складався із чотирьох томів, які описують події від 1648 до 1700 р. Рукопис твору С. Величка дійшов до нас пошкодженим, без закінчення та з прогалинами, особливо в першій частині. Сторінки літопису вміщують десять портретів гетьманів, багато документів, поетичних текстів. Автор нерідко вкладав в уста історичних діячів свої власні думки й навіть складав для них цілі промови, тому зміст літопису потребує критичного підходу. Це джерело активно використовували не лише історики, але й літератори, наприклад Т. Шевченко.1. Чому автори козацьких літописів, створених наприкінці XVII — на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького? Із якою метою були написані ці твори? 2. Козацькі літописи є більше історичними або літературними творами? 3. Чи можна стверджувати, що твори написані в стилі бароко? *
9 баллов